Деякі штрихи до начерку Т. Шевченка «Вишгород»

Орлова, Н. (2024). Деякі штрихи до начерку Т. Шевченка «Вишгород». Шевченкознавчі студії, (1(27)), 71–88. https://doi.org/10.17721/2410-4094.2024.1(27).2/71-88

Розглянуто начерк Тараса Шевченка «Вишгород», який був створений під час перебування художника в Україні. Відомо, що поет відвідував місто в 1843 та 1846 роках, згадав у поемі «Чернець». У шевченкознавчих дослідженнях досі існують суперечливі, дискусійні різночитання щодо дати виконання, назви зображеної місцевості та неточності в текстах щодо історії храму Бориса і Гліба. У статті зосереджено увагу на спробі вирішення цих питань. Останні видання: Повне зібрання творів Тараса Шевченка у 12 томах, Шевченківська енциклопедія у 6 томах, Шевченківська енциклопедія: Образотворча спадщина – не вирішили даної проблеми. Оскільки відсутні переконливі докази щодо перебування поета у Вишгороді в 1843 та 1846 роках, тому основуємся лише на опосередкованих.
Вивчення, аналіз й зіставлення шевченкознавчих досліджень життя і творчості Шевченка, перебування поета в Києві та його околицях, основуючись на спостереженнях О. Слободянюк («Нове про рисунок Тараса Шевченка “Києво-Межигірський монастир”») стосовно дати виготовлення ватману, на якому виконаний рисунок, його розміру, та якості паперу, а також порівняння з архітектурними краєвидами художника 1846 року – все це є основою для датування начерку «Вишгород» червнем-липнем 1846 року.
Аналізуючи літописні та літературні джерела, ми уточнили та поглибили інформацію з історії Вишгорода та Борисоглібської церкви. Храм Святих Великомучеників Бориса і Гліба зведений у Вишгороді на Ольжиній горі на місці першої християнської церкви Св. Василія, збудованої Володимиром Великим (989), а не княгинею Ольгою, як подається у коментарях до Шевченкового рисунка. На малярському творі Шевченка дійсно зображений краєвид Вишгорода: затока Дніпра під Ольжиною горою, на якій височіє дерев’яна три-купольна Борисоглібська церква зі дзвіницею. Храм побудований у 1744 році місцевим священником Василем Лук’яновичем на місці першої християнської церкви, дерев’яна дзвіниця – 1824. Достовірність зображеної Шевченком місцевості підтверджують акварелі П. Свиньїна «Вишгород» (1825) та Де ля Фліза «Вишгород» (1854). На сьогодні даний краєвид міста дещо змінився (зникла затока з річкою Коноплянкою під Ольжиною горою) у зв’язку з будівництвом у 1961–1964 роках Київської ГЕС.