Конституційне право на звернення до міжнародних судових установ та міжнародних організацій: порівняльно-правове дослідження

У дисертації проаналізовано поняття, загальну характеристику та доктринальні підходи до визначення конституційного правосуддя в Україні та Литовській Республіці; досліджено генезис розвитку конституційного правосуддя в Україні та Литовській Республіці; встановлено особливості компетенційних і процедурних аспектів конституційного правосуддя в Україні та Литовській Республіці ; здійснено порівняльний аналіз повноважень Конституційного Суду України та Конституційного Суду Литовської Республіки; досліджено організаційно-правові форми діяльності конституційних судів в Україні та Литовській Республіці; з’ясовано проблемні питання про акти конституційних судів в Україні та Литовській Республіці; визначено сучасні проблеми конституційного правосуддя в Україні; на основі проведених досліджень запропоновано шляхи вдосконалення правового регулювання організації та діяльності Конституційного Суду України.
Проведений в роботі аналіз українського законодавства та законодавства Литовської Республіки вказує на те, що доцільним є позбавлення З’їзду суддів права призначати суддів Конституційного Суду України та надати таке право Верховному Суду України, а також зменшення кількості суддів Конституційного Суду України з 18 до 9 осіб. Вважаємо за недоцільним запропоноване законопроектом «Про внесення змін до Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України та суддів)» спрощення притягнення суддів до відповідальності. Також необхідним є запозичення в українське законодавство нових повноважень Конституційного Суду України щодо вирішення питання стосовно порушення законів про вибори в ході проведення виборів Президента або народних депутатів України та відповідності Конституції конкретних дій народних депутатів України.В результаті проведеного аналізу було з’ясовано, що запровадження законодавчого положення про неостаточність рішень та висновків Конституційного Суду України лише зменшить його значення в системі органів державної влади та погіршить існуючу ситуацію щодо виконання рішень Конституційного Суду України. Щодо запровадження в українське законодавство інституту конституційної скарги, то вважаємо, що це можливо лише після деполітизації судової системи та системи конституційного правосуддя, зокрема. Досвід Литовської Республіки показує, що не дивлячись на членство в Європейському Союзі та значно більші успіхи в сфері організації судової системи, вона досі не має у своєму законодавстві положень про конституційну скаргу та можливість перегляду рішень Конституційного Суду.

Нестор В. Р. Конституційне правосуддя в Україні та Литовській Республіці (порівняльно-правовий аналіз) : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.02 – конституційне право; муніципальне право / Нестор Віталій Романович. - Київ, 2016. – 199 с.