ФІЛОСОФСЬКІ ЗАСАДИ МОДЕРНІЗАЦІЇ СТАТУСУ ДЕРЖАВНОГО СЛУЖБОВЦЯ

Mavrin, V. (2025). PHILOSOPHICAL PRINCIPLES OF MODERNIZATION OF THE STATUS OF A CIVIL SERVANT. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Philosophy, 1(12), 85–88. https://doi.org/10.17721/2523-4064.2025/12-14/23

Вс т у п . Досліджено філософські засади модернізації статусу державного службовця у контексті трансформації публічного управління. Наголошено, що поняття "публічне управління" дедалі частіше витісняє традиційне розуміння "державного управління", що є наслідком зміцнення демократичних інституцій та ідеї людиноцентризму. У цьому контексті особливу роль відіграє переосмислення функцій державного службовця – не лише як виконавця політичної волі, а як представника інституції служіння громадянам.
Ме тоди . Використано історико-філософські методи, зокрема історико-генетичний та компаративний аналіз для простеження тенденцій у семантичній зміні поняття "державна служба" та зв'язків із філософськими поняттями та ідеями в контексті історії філософії. Серед загальнонаукових методів застосовано аналіз, синтез, індукцію та дедукцію. Це дозволило об'єднати філософське осмислення із правовою термінологією та управлінськими підходами.
Рез у ль та ти . Окреслено роль І. Канта та Дж. Лока як мислителів, що заклали підвалини модерної філософії держави, заснованої на ідеї права, свободи та відповідальності. Проаналізовано філософське розуміння мотивації державного службовця як чинника, що впливає на ефективність виконання функцій публічного управління. Звернено увагу на значення світоглядної підготовки держслужбовців, що ґрунтується на гуманістичних ідеалах і моральній автономії.
Вис н овк и . Підкреслено, що в умовах демократичного устрою державна служба повинна розглядатися не як інструмент політичного контролю, а як форма служіння суспільству. У цьому сенсі роль державного службовця виходить за межі адміністративної функції й охоплює етичний, правовий та світоглядний складники. Філософи Джон Лок та Імануель Кант, зокрема у працях "Два трактати про правління" та "Вічний мир: Філософський нарис", сформулювали бачення держави як механізму реалізації свободи через право, що знайшло своє відображення у сучасних концепціях публічного адміністрування. Також розкрито важливість філософського осмислення мотивації службовців – не лише як інструменту управління, а як вияву відповідальності перед громадянами. Це дозволяє розглядати державну службу як органічну частину правової держави, де цінність особистості стає найвищим критерієм ефективності управлінської системи.