Політичний дискурс періоду російсько-української війни: лінгвістичний вимір

Жак Е. О. Політичний дискурс періоду російсько-української війни: лінгвістичний вимір : кваліфікаційна робота … «бакалавр» : 035 Філологія ∕ наук. кер. Л. Костич. Київ, 2025. 48 с.

Виконана бакалаврська робота – це дослідження функціонування політичного дискурсу в умовах війни, зокрема засобів мовного впливу, які використовують для консолідації суспільства, формування образу лідера та спротиву агресії.
Актуальність дослідження аргументована низкою важливих чинників: 1) зростає роль політичного дискурсу як одного з ключових інструментів впливу на масову свідомість у кризових ситуаціях; 2) в умовах військового конфлікту особливої ваги набуває потреба в осмисленні лінгвальних засобів, які забезпечують ефективність політичного впливу залежно від змін комунікативної ситуації. Аналіз мовних стратегій політичного лідера в таких умовах дозволяє зрозуміти, як дискурс адаптують до нових викликів, які риторичні механізми дозволяють зберігати довіру та мотивацію громадян. Усвідомлення того, яким чином політична риторика може впливати на емоції, рішення й поведінку, допомагає уникати інформаційних пасток, зміцнює інформаційну безпеку суспільства та сприяє формуванню свідомої громадянської позиції.
Мета бакалаврської роботи – установити й систематизувати лінгвальні засоби реалізації функції впливу, засвідченні в політичних промовах
Володимира Зеленського періоду російсько-української війни.
У зв’язку з цим було реалізовано такі завдання бакалаврської роботи: 1) розглянуто теоретичні засади політичного дискурсу; 2) з’ясовано особливості функціонування політичних промов у воєнному контексті; 3) виконано функціонально-стилістичний аналіз політичних промов Володимира Зеленського на різних етапах війни; 4) простежено зміни в риториці залежно від комунікативної ситуації (успіх/криза); 5) описано лексико-семантичні, граматичні та прагматичні засоби впливу на адресата.
Об’єктом дослідження є публічні промови Володимира Зеленського до громадян України та президентів країн-союзників.
Предметом бакалаврської роботи є лексико-семантичні, структурнограматичні та прагматичні характеристики політичних промов Володимира Зеленського.
Для виконання завдань було виконано аналіз текстів виступів Президента України, що охоплюють моменти як національних успіхів, так і критичних ситуацій. Результати проведеного дослідження дали змогу окреслити основні риси президентської риторики, її адаптивність до контексту та ефективність у виконанні функції впливу.
Зроблено узагальнений висновок про те, що політичні промови Володимира Зеленського є зразком функціональної риторики, у якій поєднано емоційність, чіткість структури, мовну мобілізацію та стратегічне моделювання реальності, що забезпечує підтримку довіри та єдності суспільства в умовах війни. У досліджених текстах промов чітко простежується адаптація риторики до конкретної фази війни: у періоди військових успіхів домінують мотиви національної гордості, віри в перемогу та подяки ЗСУ, тоді як у часи криз — акценти зміщуються на звинувачення противника та емоційне співпереживання.
Емоційна насиченість, використання персоналізованих звернень («дорогі українці», «ми з вами», «кожен герой»), анафор, лексики боротьби й спротиву сприяють створенню переконливого дискурсу. Зеленський виступає не лише як політичний лідер, а як голос нації, здатний словом підтримати, об’єднати та надати сенсу колективному досвіду війни. Такі промови відіграють ключову роль у збереженні інформаційної стійкості суспільства, у протистоянні паніці, апатії та зовнішнім інформаційним загрозам.