Адаптивність як чинник психічного здоров’я персоналу організації

Засєкіна, Л.В., & Малімон, Л.Я. (2021). Адаптивність як чинник психічного здоров’я персоналу організації. Український психологічний журнал, 2(16), 36-53. https://doi.org/10.17721/upj.2021.2(16).3

У статті обґрунтовано важливість адаптивності особистості в забезпеченні і збереженні її психічного здоров’я на робочому місці. Визначено й описано рівні особистісної адаптивності працівників; обґрунтовано комплекс діагностичних показників, які опосередковано можуть свідчити про психічне здоров’я: задоволеність працею та її складовими, рівні емоційного вигорання і загального психологічного благополуччя.
За допомогою кореляційного аналізу виявлено позитивні взаємозв’язки параметрів адаптивності (нервово-психічної стійкості, комунікативних особливостей та моральної нормативності) з показниками психологічного благополуччя працівника й задоволеністю працею (досягненнями на роботі, взаєминами зі співробітниками, рівнем домагань у професійній діяльності й професійною відповідальністю) й негативні – з більшістю симптомів професійного вигорання.
Виявлено, що психічне здоров’я працівників із високим і нормальним рівнями адаптивності характеризується професійним благополуччям, інтересом до роботи, розширенням професійних обов’язків, професійною «включеністю», емоційно-комунікативною активністю, професійною відповідальністю і, водночас, схильністю до професійно-емоційного вигорання; працівників із задовільним рівнем адаптивності – емоційним вигоранням, дезінтеграцією психологічного благополуччя, незрілістю професійного спілкування, емоційною незадоволеністю працею, незадоволеністю собою», емоційно-професійною безпорадністю і конформізмом; працівників із низьким рівнем адаптивності – комунікативно-емоційною сугестивністю, професійно-екзистенційним вигоранням, емоційною резистентністю, екстернальністю локусу контролю, інтегральною незадоволеністю працею, емоційним виснаженням і емоційно-комунікативною фрустрованістю.