ДЖЕРЕЛА ЦИТАЦІЙ ІЗ ДАНТЕ У ШЕВЧЕНКОВИХ ЛИСТАХ

Боронь, О. (2022). SOURCES OF QUOTATIONS FROM DANTE IN SHEVCHENKO'S LETTERS. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Literary Studies. Linguistics. Folklore Studies(1), 5–8. https://doi.org/10.17721/1728-2659.2022.31.01

Шевченко у своїй творчості не раз згадував ім'я італійського поета Передвідродження Данте Аліг'єрі (1265–1321), вдавався до ремінісценцій і цитацій із його доробку, що свідчить про доволі високий рівень обізнаності зі спадщиною автора "Божественної комедії" (бл. 1308–1321). Досі вважалося, що всі такі звернення до поезії видатного італійця вже давно ретельно обліковано й досконало вивчено. Насправді під час уважнішого розгляду питання виявився брак конкретики щодо джерел Шевченкового ознайомлення зі славнозвісною поемою. Застосовані традиційні методи літературного джерелознавства та прийоми філологічного аналізу дали змогу в окремих випадках із високим ступенем вірогідності з'ясувати переклади, які читав Шевченко, і видання, якими він користувався, хоч абсолютної точності тут досягти неможливо. Автор статті текстуально доводить, що вжитий у листі до Осипа Бодянського від 15 листопада 1852 р. афоризм із п'ятої пісні "Пекла" Шевченко знав не в інтерпретації Авраама Норова, а в перекладі Дмитра Міна, опублікованому в журналі "Москвитянин" 1843 р. Досі залишалося не поясненим, звідки Шевченко запозичив використану в листі до Броніслава Залеського (друга половина червня 1856 р.) цитату з пісні XVII "Раю". Вдалося з'ясувати, що поет знав цей афоризм, імовірно, за текстом повісті Олександра Пушкіна "Пиковая дама" (1833), уперше опублікованої у популярному журналі "Библиотека для чтения" 1834 р. У підсумку як непереконливу відкинуто гіпотезу попередніх коментаторів про ознайомленість Шевченка з "Пеклом" у російському перекладі Єлизавети Кологривової, що виходив упродовж двох років у шести випусках, за якими український поет навряд чи стежив. До того ж її інтерпретація не вирізнялася художньою досконалістю (терцини оригіналу відтворено прозою). Найвірогідніше, Шевченко багато чув про "Божественну комедію", особливо першу її частину, і читав у доступній періодиці окремі фрагменти, зокрема, як доведено, у перекладі Д. Міна.
* Автор статті є членом редакційної колегії «Вісника Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика», тому не брав участі у рецензуванні та прийнятті рішення щодо публікації цієї статті.