ПЕРСПЕКТИВИ ВІДКЛАДІВ НАДЗАПЛАВНИХ ТЕРАС ДНІСТРА НА ЗОЛОТУ МІНЕРАЛІЗАЦІЮ

Деревська, К., Александров, О., Береговенко, В., Ковальчук, М., Руденко, K., Сільченко, Г., Спиця, Р. (2020). PROSPECTS OF THE DNIESTER RIVER FLOODPLAIN TERRACES STRATA FOR GOLD MINERALIZATION. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 3(90), 71–77. https://doi.org/10.17721/1728-2713.90.10

У межах басейну річки Дністер найбільш вивченою щодо золотоносності нині є територія середньої течії. Незважаючи на тривале геологічне вивчення, однозначно вирішити питання золотоносності території та корінних джерел золота досі не вдалося. Перспективність Середнього Придністров'я на пошуки родовищ золота встановлюється за геологічними, геохімічними і мінералогічними ознаками. У межах території досліджень золото віднайдено в кристалічних породах фундаменту та породах осадового чохла. Аналіз матеріалів з літолого-мінералогічного складу надзаплавних терас i типоморфних особливостей самородного золота дозволяє стверджувати, що протягом розвитку річкової долини Дністра на різних тектонічних етапах її розвитку змінювалися палеогеографічні обстановки та джерела зносу уламкового матеріалу. Золотоносність пліоцен-четвертинних відкладів Середнього Придністров'я пов'язана з пліоценовим (VI–IX надзаплавні тераси) та четвертинним (I–V надзаплавні тераси) терасовим комплексами річки Дністер, сучасним алювієм Дністра та його притоків. Проведені дослідження дозволяють стверджувати, що в межах Середнього Придністров'я самородне золото виявлено в усіх геологічних утвореннях, починаючи з протерозою і закінчуючи сучасними алювіальними відкладами, що вказує на необхідність подальших пошукових робіт для визначення корінних джерел золота. Здійснені нами польові, аналітичні дослідження і аналіз опублікованих даних дозволили виокремити основні напрями подальших пошуково-оцінювальних робіт. Серед них головними є детальне дослідження алювіальних утворень Дністра та його терасового комплексу (головним чином VI–VII терас), що дозволить уточнити їхній речовинний склад, з'ясувати масштаби золотоносності, установити зміну областей денудації в часі; літогеохімічні пошуки за первинними і вторинними ореолами розсіювання для з'ясування загальних принципів поширення золота; виокремлення перспективних ділянок у межах території дослідження; дослідження типоморфних особливостей самородного золота з алювіальних і терасових відкладів з використанням сучасної аналітики для з'ясування його рудно-формаційної належності та мінерального типу.