Екзистенційний вимір світоглядних уявлень українців в умовах соціальної травми, спричиненої Голодомором 1932—1933 років
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2026
Автор(и) :
Ятченко, Володимир
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Випуск :
1
ISSN :
2413-7103
Початкова сторінка :
25
Кінцева сторінка :
42
Цитування :
[APA 7] Ятченко, В. (2026). Екзистенційний вимір світоглядних уявлень українців в умовах соціальної травми, спричиненої Голодомором 1932—1933 років. Українознавство, (1), 25–42. https://doi.org/10.17721/2413-7065.1(98).2026.356124
[ДСТУ] Ятченко В. Екзистенційний вимір світоглядних уявлень українців в умовах соціальної травми, спричиненої Голодомором 1932—1933 років. Українознавство. 2026. № 1. С. 25—42. DOI: 10.17721/2413-7065.1(98).2026.356124 (дата звернення: 25.07.2026).
Актуальність. Встановлення причин і пошук форм відновлення нормального стану суспільства після закінчення російсько-української війни, вибудова нових форм економічних, соціальних відносин, духовного світу особистості потребують зусиль фахівців у багатьох сферах суспільного життя. Своя частка відповідальності за цю надважливу справу лягає і на суспільні науки, в тому числі філософію і соціологію. Внесок філософії та соціології у ці спільні прагнення полягає, зокрема, у дослідженні екзистенційного виміру усвідомлення людиною глибинних засад власного буття, особистісних самоідентифікацій, свого призначення у світі.
Мета – осмислення Голодомору не лише через його безпосередні події, але і в горизонті одвічних цінностей, осягнутих людьми під час екзистенційних проривів – в ситуаціях осягнення свободи, життя і смерті, сенсу власного існування, місця і призначення людини в світі.
Висновки. Досвід Голодомору вносить нові, не помічені раніше західними дослідниками штрихи у розуміння соціальної травми, екзистенціальних проривів людини в межових ситуаціях. Розглянуті з боку філософської рефлексії факти постають як моменти екзистенційного перетлумачення особистістю власної сутності, а точніше, не перетлумачення, а перестворення, бо це був прорив за межі позиції біологічного виживання, прорив у таку сферу самоідентифікації, в якій цінності постають як щось вище за інстинкт самозбереження. Подібного роду зусилля в історії нерідко ставали вирішальними актами соціоантропогенезу і в цій своїй якості вимагають подальших фундаментальних досліджень.
Мета – осмислення Голодомору не лише через його безпосередні події, але і в горизонті одвічних цінностей, осягнутих людьми під час екзистенційних проривів – в ситуаціях осягнення свободи, життя і смерті, сенсу власного існування, місця і призначення людини в світі.
Висновки. Досвід Голодомору вносить нові, не помічені раніше західними дослідниками штрихи у розуміння соціальної травми, екзистенціальних проривів людини в межових ситуаціях. Розглянуті з боку філософської рефлексії факти постають як моменти екзистенційного перетлумачення особистістю власної сутності, а точніше, не перетлумачення, а перестворення, бо це був прорив за межі позиції біологічного виживання, прорив у таку сферу самоідентифікації, в якій цінності постають як щось вище за інстинкт самозбереження. Подібного роду зусилля в історії нерідко ставали вирішальними актами соціоантропогенезу і в цій своїй якості вимагають подальших фундаментальних досліджень.
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
177.98 KB
Контрольна сума :
(MD5):b18390b55ee1a44c9b415de7f1d8a997
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International