НЕПОВНІ РЕЧЕННЯ У МОВІ ЯПОНСЬКОЇ МАСОВОЇ КУЛЬТУРИ ЯК ПОРУШЕННЯ НОРМИ
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2023
Автор(и) :
Комарницька, Т.
Мова основного тексту :
Англійська
eKNUTSHIR URL :
Том :
1
Випуск :
29
ISSN :
2786-5983
Початкова сторінка :
17
Кінцева сторінка :
23
Цитування :
[APA 7] Комарницька, Т. (2023). INCOMPLETE SENTENCES IN THE LANGUAGE OF JAPANESE MASS CULTURE AS A DEVIATION FROM THE LANGUAGE NORMS. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Східні мови та літератури, 1(29), 17–23. https://doi.org/10.17721/1728-242X.2023.29.03
[ДСТУ] Комарницька Т. INCOMPLETE SENTENCES IN THE LANGUAGE OF JAPANESE MASS CULTURE AS A DEVIATION FROM THE LANGUAGE NORMS. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Східні мови та літератури. 2023. Vol. 1, no. 29. P. 17—23. DOI: 10.17721/1728-242X.2023.29.03 (date of access: 25.07.2026).
Передумови. У статті на матеріалі усних і письмових жанрів сучасної масової культури Японії звернено увагу на відхилення від синтаксичної норми у реченнях мови масової культури, зокрема, неприродну для літературної мови частотність неповних речень. Основним завданням було проаналізувати за допомогою квантитативних і квалітативних методів еліпсис і номінативні речення, широко представлені у мові як письмових (модні журнали, комікси манґа), так і усних (ліричні тексти популярних пісень, мова розважальних телевізійних шоу) жанрах японської масової культури.
Результати. Своєрідною «нормою» для мови масової культури є продукування цілих текстів, що цілком складаються з еліптованих і номінативних речень, тобто не містять жодного повного (такі приклади трапляються, зокрема, у вигляді журнальних статей, тексту пісні чи розділу манґи). У неповних реченнях часткового або повного вилучення зазнає присудок, що подеколи унеможливлює трактування граматичного часу одного речення чи й цілих текстів. Опущення присудка, що нерідко супроводжується впровадженням знаку оклику, нетипового для японського тексту загалом, зміщує акцент із дії на предмети, які реципієнтові презентують ізольовано, неначе недбало, що, з одного боку, веде до легшого сприйняття інформації, проте, з іншого, поширює хибні зразки слововживання через невідповідність будови таких повідомлень синтаксичній нормі. Крім повного або часткового вилучення присудку з речення мові масової культури також притаманні речення-слова, виражені одним лише вигуком; вигуки нерідко заміняють собою і дієслова у позиції присудка.
Висновки. Зловживання в мові масової культури еліпсисом і номінативними реченнями неначе наближує її до просторіччя чи спонтанного неформального мовлення, що, швидше за все, має на меті зробити мову масової культури доступнішою, а сенси, які вона транслює – «ближчими» до споживача. У відтворенні просторіччя в синтаксичній будові мови масової культури вбачаємо її сугестивний потенціал, а також її деструктивну роль у розмиванні літературних норм і підриві «відчуття» мови серед аудиторії масової культури.
Результати. Своєрідною «нормою» для мови масової культури є продукування цілих текстів, що цілком складаються з еліптованих і номінативних речень, тобто не містять жодного повного (такі приклади трапляються, зокрема, у вигляді журнальних статей, тексту пісні чи розділу манґи). У неповних реченнях часткового або повного вилучення зазнає присудок, що подеколи унеможливлює трактування граматичного часу одного речення чи й цілих текстів. Опущення присудка, що нерідко супроводжується впровадженням знаку оклику, нетипового для японського тексту загалом, зміщує акцент із дії на предмети, які реципієнтові презентують ізольовано, неначе недбало, що, з одного боку, веде до легшого сприйняття інформації, проте, з іншого, поширює хибні зразки слововживання через невідповідність будови таких повідомлень синтаксичній нормі. Крім повного або часткового вилучення присудку з речення мові масової культури також притаманні речення-слова, виражені одним лише вигуком; вигуки нерідко заміняють собою і дієслова у позиції присудка.
Висновки. Зловживання в мові масової культури еліпсисом і номінативними реченнями неначе наближує її до просторіччя чи спонтанного неформального мовлення, що, швидше за все, має на меті зробити мову масової культури доступнішою, а сенси, які вона транслює – «ближчими» до споживача. У відтворенні просторіччя в синтаксичній будові мови масової культури вбачаємо її сугестивний потенціал, а також її деструктивну роль у розмиванні літературних норм і підриві «відчуття» мови серед аудиторії масової культури.
Ключові слова :
Japanese language syntax ellipsis nominative sentence colloquial language language culture. Japanese language syntax ellipsis nominative sentence colloquial language language culture. японська мова синтаксис еліпсис номінативне речення просторіччя культура мови. японська мова синтаксис еліпсис номінативне речення просторіччя культура мови.
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
554.92 KB
Контрольна сума :
(MD5):99ecbc3c1bbb4d92faffe9d2be87ea4e
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International