Використання спеціальних знань у цивільному процесі України

Дисертаційне дослідження присвячене проведенню комплексного загальнотеоретичного аналізу використання спеціальних знань у цивільному процесі України та їх значення для здійснення процесу доказування. У дисертаційному дослідженні узагальнено та систематизовано наукові підходи до визначення поняття «спеціальні знання» та запропоновано авторське визначення даного поняття. В ході аналізу меж використання спеціальних знань встановлено, що до спеціальних знань варто відносити наступні знання у галузі права: 1) знання іноземного законодавства, міжнародних нормативно-правових актів, практики Європейського суду з прав людини; 2) знання практики застосування аналогії закону та аналогії права щодо конкретних спірних правовідносин; 3) знання нормативно-правових актів, які стосуються конкретної сфери діяльності суб’єкта використання спеціальних знань.
Проаналізовано процесуальний статус перекладача в цивільному процесі України. Встановлено необхідність розширення суб’єктного складу осіб, за ініціативою яких у процес може залучатися перекладач та запропоновано включити до даного переліку усіх учасників судового процесу, а також суд. Запропоновано передбачити наступні спеціальні підстави відводу для перекладача: 1) перекладач перебував або перебуває у службовій або іншій залежності від учасників справи; 2) перекладач не володіє достатніми знаннями мови, необхідними для здійснення перекладу. Визначено, що до компетенції перекладача слід відносити наступні елементи: 1) вільне володіння мовою судочинства; 2) вільне володіння мовою, з якої необхідно здійснювати переклад; 3) володіння юридичною термінологією. Обґрунтовано необхідність забезпечувати доступ учасників судового процесу до інформації про перекладачів шляхом запровадження реєстру судових перекладачів. До обов’язкових випадків залучення перекладача у процес запропоновано відносити наступні: 1) наявність у матеріалах справи документів, оформлених на іноземній мові, щодо яких учасниками справи не було надано офіційного перекладу; 2) участь у справі осіб з фізичними вадами (глухі, німі, глухонімі); 3) участь у справі особи, яка не володіє мовою судочинства. У випадку, коли відповідна особа не подає заяви про залучення у процес перекладача, даний обов’язок покладається на суд.
Досліджено міжнародні стандарти цивільного судочинства у сфері використання спеціальних знань. Встановлено, що в рішеннях Європейського суду з прав людини, неодноразово піднімаються питання порушення принципу розумності строків розгляду справи судом, у зв’язку із затягуванням строків розгляду справи шляхом недотримання процесуального порядку призначення експертизи або безпідставного призначення експертизи у випадку, коли для вирішення справи по суті не виникає необхідності у використанні спеціальних знань або ж виникає необхідність у застосуванні інших форм використання спеціальних знань.


Ключові слова: Спеціальні знання, експерт, судова експертиза, спеціаліст, експерт з питань права, перекладач, доказ, доказування, засіб доказування, висновок експерта, консультація спеціаліста, технічна допомога спеціаліста, процесуальний статус, міжнародні стандарти цивільного судочинства у сфері використання спеціальних знань, цивільне судочинство.

Старченко О. О. Використання спеціальних знань у цивільному процесі України : дис. … д-ра філософії : 081 Право / Старченко Олена Олегівна. - Київ, 2023. - 203 с.