Мережева культура як модус масової культури сучасного суспільства

Pyshchyk, S. (2024). NETWORK CULTURE AS A MODUS OF MASS CULTURE IN CONTEMPORARY SOCIETY. Politology bulletin(93), 23–35. https://doi.org/10.17721/2415-881x.2024.93.23-35

Доведено, що стрімкий розвиток новітніх інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема візуальних медіатехнологій, кардинально змінив культурний ландшафт сучасного суспільства. Ці технології створили нові можливості для обміну інформацією та культурними цінностями, водночас породивши ряд соціально-психологічних проблем. Сучасне суспільство функціонує в середовищі, де візуальні образи стають основним засобом комунікації. Вплив так званого «візуального повороту» в культурі, який розпочався в другій половині XX століття, продовжує зростати й сьогодні. Завдяки цьому з’явилися нові форми візуальної комунікації, які стали домінуючими у медіапросторі, що вимагає переосмислення традиційних підходів до аналізу культури.Розкрито, що мережеві технології, такі як соціальні мережі, відеоплатформи і цифрові медіа, істотно впливають на поведінку людей, їхнє сприйняття світу та формування культурних цінностей. Соціальні платформи, зокрема Instagram, YouTube та TikTok, стали ключовими інструментами для створення та поширення візуального контенту, що активно впливає на культурні практики і соціальні процеси. Це викликає зміни в тому, як люди взаємодіють з інформацією, споживають її та формують свої уявлення про реальність.Позитивні аспекти цього процесу включають доступ до широкого спектру інформації та культурних продуктів. Однак, крім позитивних результатів, такі явища, як інформаційне перевантаження та фрагментація контенту, створюють нові виклики для осмислення та структуризації інформації.Виявлено, що сучасна культура, заснована на візуальних образах, потребує нових форм критичного аналізу, оскільки візуальні медіа суттєво змінюють сприйняття реальності та соціальних норм. Зображення, що активно поширюються через медіаплатформи, здатні формувати соціальні стереотипи, які впливають на індивідуальну та колективну ідентичність. Це вимагає розвитку нових підходів до дослідження візуальної культури та її впливу на суспільство. Наприклад, дослідження показують, що фрагментарність візуальних форм і їхнє постійне оновлення ускладнюють формування єдиного і цілісного уявлення про культуру та суспільні процеси.