Латенська культура Закарпаття: чи досі є актуальною міграційна модель?
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
1 січня 2015 р.
Автор(и) :
Казакевич Г.
Мова основного тексту :
Англійська
eKNUTSHIR URL :
Випуск :
3(126)
ISSN :
1728-2640
Початкова сторінка :
24
Кінцева сторінка :
29
Цитування :
[APA 7] Казакевич, Г. (2015). The La Tène Culture of the Trans-Carpathian Area: Is the Migration Model Still Relevant?. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія, (3(126)), 24–29. https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/27554
[ДСТУ] Казакевич Г. The La Tène Culture of the Trans-Carpathian Area: Is the Migration Model Still Relevant?. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія. 2015. no. 3(126). P. 24—29. URL: https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/27554 (date of access: 25.07.2026).
У статті розглядаються проблеми походження, хронології та етнічної приналежності пам'яток латенської культури, виявлених на території Закарпатської області України. На основі широкого комплексу опублікованих джерел та архівних матеріалів археологічних експедицій 1966–1988 рр. з'ясовується питання, що спричинило появу пам'яток латенської культури на Закарпатті: поширення впливу культури кельтів на місцеве фракійське населення чи переселення достатньо великих груп кельтів на цю територію. Автор доходить висновку, що масштабні зміни у структурі поселень, галузях виробництва та військових традиціях не могли відбутися без суттєвої участі груп прибулого населення центральноєвропейського походження. Зазначено, що упродовж ІІІ-ІІ ст. до н. е. на Закарпатті виникли характерні для культури кельтів центри ремісничого виробництва, серед яких Галіш-Ловачка впритул наблизилася до рівня протоміського поселення типу oppida. Крім Галіш-Ловачки, існують відомості про приблизно 40 латенських поселень. У більшості випадків вони становлять типові для латенської культури невеликі відкриті селища, які складалися з двох-трьох жител і господарських споруд. Крім поселень, на Закарпатті відомі поховальні комплекси з імпортними речами кельтського походження. Нерідко можна зустріти визначення цих поховань як латенських, що зазнали впливу гето-фракійського середовища. Однак варто зауважити, що загальна їх кількість не перевищує десятка; усі вони, виконані згідно з обрядом куштановицької культури й на куштановицьких могильниках, містять майже виключно жіночий інвентар. З огляду на це, згадані поховання можна окреслити як куштановицькі з латенськими елементами. Їхня поява вказує насамперед на існування матримоніальних зв'язків між носіями прибулої латенської та автохтонної куштановицької культур, запозичення останніми престижних предметів кельтського виробництва, а також про взаємну асиміляцію й переважно мирний характер співіснування обох груп. Відсутність у регіоні класичних для центральноєвропейського латену інгумаційних поховань пояснюється специфікою поховального обряду, зокрема, раннім переходом місцевого кельтського населення до поховального обряду, який не залишає помітних для археології слідів. Вважається, що латенська культура Закарпаття припиняє своє існування в результаті експансії даків, носіїв латенізованих пам'яток Падеа-Панагюрські Колонії, близько середини І ст. до н. е. Водночас, знахідки в похованні з Бобового й на поселеннях Бакта й Дийда мальованої кераміки, найбільшим центром виробництва якої було дакійське городище Земплін, а також середньолатенських фібул засвідчує, що окремі кельтські поселення пережили кельто-дакійські війни середини І ст. до н. е. й на деякий час вписалися у нові економічні та політичні реалії.
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
479.57 KB
Контрольна сума :
(MD5):6138e4365b7bc9c77f110e18a216ea18