Реактивація паремій із ойконімом КИЇВ у сучасній комунікації

Сизонов, Д. (2024). Реактивація паремій із ойконімом КИЇВ у сучасній комунікації. Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика, 48, 68-81. https://doi.org/10.17721/APULTP.2024.48.68-81

У статті описано процес реактивації паремій із ойконімом "Київ" в українськомовній комунікації. Розглядається статус паремій у сучасній лінгвістиці, подаються різні підходи до розуміння й наукового тлумачення паремійних одиниць, зокрема унеобхіднюється їх вивчення в широкому баченні – як приказок і прислів'їв, прецедентних висловів, афоризмів та ін.
Автором зроблено акцент на найбільш уживаних паремійних конструкціях типу язик до Києва доведе, Київ – мати міст руських, як до Києва рачки та ін. На матеріалі лексикографічних праць, художніх текстів української літератури, розмовної та медійної комунікацій проводяться паралелі з уживанням та функціональними можливостями паремій із ойконімом "Київ". Прослідковано, як змінювалися й трансформувалися в масовій комунікації паремійні одиниці з елементом "Київ" у своїй структурі.
Також визначено статус медійної паремії та її дискурсивні параметри. Окремий локус статті присвячено новим фразеологічним одиницям, які виникають у масовій комунікації. Так, у різних типах медіа актуалізуються паремії, у структурі яких лексема "Київ / Kyiv" є стрижневим маніпулятивом: Київ тримає удар; Майдан починається з Києва; взяти Київ за три дні; Це Київ, дєтка; KyivNotKiev та ін. "Орозмовлення" таких паремій також є вказівкою на динамізм таких конструкцій у масовій комунікації, що мотивовано потребами медійників вплинути на реципієнтів.
З'ясовано, що виникнення паремій із ойконімом "Київ" є частотним явищем, що пов'язується зі статусом міста в геополітиці, економіці, культурі України. Такий комплекс екстралінгвальних факторів указує на динамізацію структури та стилістичних можливостей паремій, здатних актуалізуватися в нових комунікативних умовах.