РЕАЛІЗАЦІЯ ПРАВА НА ЗВІЛЬНЕННЯ З ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ  В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ: ПРОБЛЕМИ ПРАВОЗАСТОСОВЧОЇ ПРАКТИКИ

Стадник, О., УГРИНОВСЬКА, О. (2025). REALIZATION OF THE RIGHT TO DISCHARGE FROM MILITARY SERVICE UNDER MARTIAL STATE:  PROBLEMS OF LAW ENFORCEMENT PRACTICE. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Legal Studies, 129(1), 69–75. https://doi.org/10.17721/1728-2195/2025/1.129-12

Вступ. Статтю присвячено висвітленню проблем правозастосування в контексті реалізації права на звільнення з військової служби в умовах воєнного стану. Методи. У роботі використано такі методи: спостереження; висування гіпотез і теорій; аналізу; синтезу; абстрагування; моделювання. Результати. Виокремлено проблеми, які потенційно впливають на реалізацію права на звільнення з військової служби. Серед них є відсутність чіткості правових норм на рівні законів і підзаконних нормативних актів, що спричиняє перекручення їхнього змісту з боку військових частин. Окрім цього, перепоною в ефективному захисті права на звільнення є особливість адміністративного судочинства, яка дозволяє судам лише робити висновок щодо наявності такого права й зобов'язувати військові частини розглянути рапорт із врахуванням висновків суду. Наведено пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення нормативно-правового регулювання підстав звільнення з військової служби. Наголошено на юридичних фактах, які потребують доведення для звільнення з окремих підстав. Висновки. Зміни, внесені в статтю 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", загалом спрямовані на зменшення випадків зловживання правом на звільнення з військової служби. Негативним аспектом досі є відсутність у зазначеному законі підстави для звільнення у зв'язку з безперервним несенням військової служби протягом періоду не менше ніж тридцять місяців. Позитивним моментом є чітке виділення в окрему підставу для звільнення необхідності догляду за дружиною (чоловіком), що є особою з інвалідністю ІІІ групи. Разом із тим у частині 12 статті 26 цього закону є низка неточностей, зокрема стосовно понять "утримання дітей", "виховання дітей". Недоречним і нелогічним також здається згадування усиновлювачів у абзаці 7 цієї частини. Узгодження із соціальним законодавством потребують підстав, пов'язаних із здійсненням догляду за особами з інвалідністю.