Фізико-географічне районування Українських Карпат для цілей пізнавального туризму

Гілецький, Й. Р., & Тимофійчук, Н. М. (2019). Фізико-географічне районування Українських Карпат для цілей пізнавального туризму. Географія та туризм, (53), 104–110. https://doi.org/10.17721/2308-135x.2019.53.104-110

Метою статті є потреба узгодити усталену схему макрорайонування Карпатської гірської країни та напрацьовані українськими географами підходи до більш детальної фізико-географічної регіоналізації Українських Карпат. В основу дослідження взяті результати порівняльного аналізу існуючих на сьогодні різних схем комплексного та різних напрямів галузевого районування за окремими природними компонентами, власні спостереження під час численних експедицій та дані найновіших наукових публікацій з питань геології та геоморфології Карпат. Наклавши межу між Внутрішніми і Зовнішними Карпатами, яка чітко відображена на державних геологічних картах масштабу 1:200 000, на гіпсометричну основу топографічних карт, які аналізувались у 3D форматі програми Google Планета Земля, було узгоджено і описано межу між підпровінціями Східних Карпат. При цьому максимально враховувалися орографічні лінії та характер сучасного рельєфу гірських територій. Та обставина, що описана і відображена межа підпровінцій досить точно узгоджується з межею між низькогірно-стрімчаковими та середньогірнополонинськими ландшафтами, яка свого часу була відображена на ландшафтній карті Міллера Г.П. та Федірка О.М., підтверджує те, що й інші компоненти природи (ґрунти, рослинність) на проведеній лінії змінюють деякі свої специфічні риси. Наукова новизна статті полягає у тому, що у результаті виконаного районування уточнено на території України межу між підпровінціями Зовнішніх Східних Карпат і Внутрішніх Східних Карпат, чотири природні області Українських Карпат віднесені до Зовнішніх (Флішевих) Карпат і три до Внутрішніх. Запропонований підхід до районування зумовив деякий перерозподіл територій між природними областями Закарпатського низькогір’я та Полонинсько-Чорногірськими Карпатами, а також між природно-географічними областями та підобластями Внутрішніх Карпат. Трансформації зазнали і деякі назви таксономічних одиниць фізико-географічного районування, які у новому варіанті точніше відображають їхнє розташування та специфічні риси природних умов. Практична значимість отриманих результатів полягає в тому, що оскільки запропоноване районування є належним чином аргументоване, то воно буде сприйняте як професіоналами так і любителями пізнавальних мандрівок Українськими Карпатами. Врахування специфічних рис природи двох підпровінцій може послужити і вдалою основою розробки проектів оптимізації системи природокористування у регіоні.