Геологістичні стратегії сталого розвитку урботуризму в умовах овертуризму

Smyrnov, I. (2019). Geologistical Strategies of Urboturism Sustainable Development in Conditions of Overturism. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Geography, (75), 55–58. https://doi.org/10.17721/1728-2721.2019.75.9

У статті розкрито географічні та логістичні аспекти сталого розвитку урботуризму в умовах овертуризму, зокрема це стосується стратегій, заходів та пропозицій із забезпечення сталого розвитку. Висвітлено сутність основних термінів овертуризму, таких як: туристичний потік та його характеристики , ємність та пропускна спроможність туристичної дестинації, ємність готельної бази, ємність ресторанної бази, транспортно-туристичний потенціал. Показано їхній зв’язок з логістикою туризму, з одного боку, та з суспільною географією з іншого. На прикладі Львова та «Концепції децентралізації туризму», прийнятої у цьому місті у межах «Стратегії розвитку туризму до 2021 р.», показано географічні та логістичні підходи до вирішення проблеми овертуризму, зокрема шляхом вертикальної та горизонтальної диверсифікації туристичних потоків у центральній частині міста. Відображено інші проблеми овертуризму у Львові (переробки міських та туристичних відходів, випадків інтим-туризму, проблеми безпеки туристів тощо) та запропоновано шляхи вирішення цих проблем (за рахунок розвитку конференц-туризму, блогер-туризму тощо). Вертикальна диверсифікація туристичних потоків виконується у середмісті Львова шляхом розведення туристопотоку вверх та вниз. Вверх означає нові туристичні маршрути типу «дахами Львова» та відвідання туристами новостворених ресторанів на останніх поверхах будинків на площі Ринок – «Найвища ресторація Галичини» та «Ресторан високої кухні». Вниз означає запровадження підземних туристичних маршрутів під площею Ринок – від Львівської мерії до площі І Підкови, де передбачається створення ресторану та музею. Горизонтальна диверсифікація туристичних потоків означає поширення туристичної території міста шляхом створення «другого центру Львова» на базі проспекту Шевченка та площі Грушевського з такими цікавими для туристів об’єктами, як пам’ятник М.Грушевському, старий будинок Львівського університету (т.зв. «Університет Ґабсбургів», нині тут знаходяться геологічний та біологічний факультети ЛНУ імені Івана Франка), кав’ярня «Шкоцька» («Шотландська»), де збиралася у неформальні й обстановці т.зв. львівська математична школа у 20-30 рр. ХХ ст. Наступними напрямками горизонтальної диверсифікації туристопотоків є їх спрямування до периферійних дільниць міста – Сихова, Майорівки, Левондівки (видано путівник «Туристичний Сихів»), а також впровадження екскурсій «Львів+» з відвіданами Жовкви (бувша королевська резиденція) та Дрогобича (будинок відомого митця Б.Шульца).