Організаційно-правові засади українсько-польського співробітництва в сфері туризму
Тип публікації :
Магістерська робота
Дата випуску :
2022
Автор(и) :
Мегедь Софія Вікторівна
Науковий(і) керівник(и)/редактор(и) :
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Цитування :
[APA 7] Мегедь, С. В. (2022). Організаційно-правові засади українсько-польського співробітництва в сфері туризму [Магістерська робота, Київський національний університет імені Тараса Шевченка]. eKNUTSHIR. https://ir.library.knu.ua/handle/123456789/2301
[ДСТУ] Мегедь С. В. Організаційно-правові засади українсько-польського співробітництва в сфері туризму : кваліфікаційна робота магістра : 24 Сфера обслуговування / наук. кер. О. О. Любіцева. Київ, 2022. 197 с. URL: https://ir.library.knu.ua/handle/123456789/2301 (дата звернення: 25.07.2026).
В процесі роботи було досліджено систему правового регулювання туризму в Україні та Польщі. Досліджуючи дану тематику, було розглянуто цілу низку законів, нормативно-правових актів, міжнародних угод, стратегії розвитку туристичної сфери України та Польщі. Зроблено висновок, що нормативно-правова база українського туризму має здебільшого регламентуючий характер, однак польська нормативно-правова база – більш практична, оскільки вона містить конкретні вимоги та механізми реалізації послуг, в тому числі на туристичних підприємств, готельних об’єктів, туристичних провідників та екскурсійних гідів.
Під час дослідження інституційного забезпечення туризму в Україні та Польщі, було з’ясовано, що в українському туризмі немає регіональних туристичних осередків, таких, які представлені в Польщі. Це є негативним проявом, оскільки туризм потрібно розвивати на всіх можливих рівнях, а не тільки на загальнодержавному. Тому б було доцільно створити регіональні туристичні представництва, спочатку на рівні областей, а в подальшому в територіальних громадах всієї держави. Адже саме на найнижчому, регіональному рівні зосереджена велика кількість потенційно привабливих туристичних дестинацій, подекуди вони можуть зосереджуватися навіть в одному населеному пункті. Відповідно, туризм буде розвиватися не тільки у великих містах, але й в селещах. Розвиток місцевого або ж регіонального туризму в майбутньому покращить інфраструктуру, рівень життя місцевого населення, надходження до місцевого бюджету, сприятиме збереженню та примноженню природної й культурної спадщини регіону. Таке запровадження надасть нові робочі місця серед місцевого населення, яке зараз у пошуках роботи виїжджає зі своє малої батьківщини.Слідуючи прикладу Польщі, органам державного управління України слід сформувати та впроваджувати плани розвитку туризму в депресивних регіонах країни, тим самим розвантажити від туристичного потоку найбільші туристичні місця. Українська туристична індустрія має застарілі та недостатньо ефективні заходи, які потрібно коригувати. Ситуацію можна покращити, змінивши сам підхід до управління туризмом. В часи новітніх технологій потрібно запроваджувати інноваційний розвиток територій даної галузі: покращувати технологічно-інформаційні процеси, об’єднувати зусилля всіх сфер, які на пряму чи дотично пов’язані з туризмом.Існуючі проблеми туристичної галузі можна вирішити завдяки застосуванню інноваційної діяльності туристичних підприємств, зокрема для розвитку їхнього потенціалу в повному обсязі. Формування інноваційного потенціалу на туристичних підприємствах пов’язане, перш за все, з пошуком оптимальної моделі його розвитку. Інноваційний потенціал має ряд переваг, які доцільно використовувати.
Під час дослідження інституційного забезпечення туризму в Україні та Польщі, було з’ясовано, що в українському туризмі немає регіональних туристичних осередків, таких, які представлені в Польщі. Це є негативним проявом, оскільки туризм потрібно розвивати на всіх можливих рівнях, а не тільки на загальнодержавному. Тому б було доцільно створити регіональні туристичні представництва, спочатку на рівні областей, а в подальшому в територіальних громадах всієї держави. Адже саме на найнижчому, регіональному рівні зосереджена велика кількість потенційно привабливих туристичних дестинацій, подекуди вони можуть зосереджуватися навіть в одному населеному пункті. Відповідно, туризм буде розвиватися не тільки у великих містах, але й в селещах. Розвиток місцевого або ж регіонального туризму в майбутньому покращить інфраструктуру, рівень життя місцевого населення, надходження до місцевого бюджету, сприятиме збереженню та примноженню природної й культурної спадщини регіону. Таке запровадження надасть нові робочі місця серед місцевого населення, яке зараз у пошуках роботи виїжджає зі своє малої батьківщини.Слідуючи прикладу Польщі, органам державного управління України слід сформувати та впроваджувати плани розвитку туризму в депресивних регіонах країни, тим самим розвантажити від туристичного потоку найбільші туристичні місця. Українська туристична індустрія має застарілі та недостатньо ефективні заходи, які потрібно коригувати. Ситуацію можна покращити, змінивши сам підхід до управління туризмом. В часи новітніх технологій потрібно запроваджувати інноваційний розвиток територій даної галузі: покращувати технологічно-інформаційні процеси, об’єднувати зусилля всіх сфер, які на пряму чи дотично пов’язані з туризмом.Існуючі проблеми туристичної галузі можна вирішити завдяки застосуванню інноваційної діяльності туристичних підприємств, зокрема для розвитку їхнього потенціалу в повному обсязі. Формування інноваційного потенціалу на туристичних підприємствах пов’язане, перш за все, з пошуком оптимальної моделі його розвитку. Інноваційний потенціал має ряд переваг, які доцільно використовувати.
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
3.75 MB
Контрольна сума :
(MD5):8b8a2ded2006dec1281b581d88522fa6
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International