Постколоніальна лімінальність у поезії Тараса Шевченка "Холодний Яр"
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2026
Автор(и) :
Сакаль-Лісніченко, Леся
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Випуск :
1(29), ч. 2
ISSN :
2410-4094
Початкова сторінка :
150
Кінцева сторінка :
169
Цитування :
[APA 7] Сакаль-Лісніченко, Л. (2026). Постколоніальна лімінальність у поезії Тараса Шевченка "Холодний Яр". Шевченкознавчі студії, (29, ч. 2), 150–169. https://doi.org/10.17721/2410-4094.2026.1(29).2/150-169
[ДСТУ] Сакаль-Лісніченко Л. Постколоніальна лімінальність у поезії Тараса Шевченка "Холодний Яр". Шевченкознавчі студії. 2026. Вип. 1(29), ч. 2. С. 150—169. URL: DOI: https://doi.org/10.17721/2410-4094.2026.1(29).2/150-169 (дата звернення: 30.07.2026).
Вступ. У дослідженні аналізується феномен постколоніальної лімінальності як структурного принципу поетики у творі "Холодний яр" Тарас Шевченко. Традиційні оцінки ідеї твору, його жанрових параметрів і символічного наповнення не вважаємо остаточними. Ця порівняно невелика за обсягом поезія репрезентує креатив поетичного мислення автора, що виявляється у здатності поєднувати історіософську глибину, політичну полемічність і пророчий пафос із концентрованою та досконалою у своїй простоті композицією. Дослідження здійснюється на основі аналізу тексту поезії, її історико- культурного контексту, інтелектуальних передумов написання та еволюції наукового осмислення.Методи. Аналіз побудовано на комплексному літературознавчому підході, що поєднує історико-генетичний, текстологічний, поетичний (стилістичний і версифікаційний), історіософський та порівняльно-концептуальний методи.Результати. Стаття зафіксувала майже сторічну рецепцію поезії "Холодний яр", дослідила її особливості та запропонувала нову інтерпретацію твору. Аналіз хронологічної послідовності досліджень показав еволюцію шевченкознавства: від ранніх естетичних (П. Лушпинський) і ідеологічних (Д. Донцов) інтерпретацій через детальний філологічний і стилістичний розбір (П. Волинський) до етичного (Г. Клочек), історіософського (Р. Харчук) та порівняльно-концептуального (Є. Лебідь-Гребенюк) підходів. Кожне з досліджень акцентувало певні грані твору – від художньої досконалості та революційного пафосу до морального виміру, історичної пам'яті та гештальт-символу в контексті націогенезу. Запропонована в статті інтерпретація крізь призму лімінальності в постколоніальному контексті показує "Холодний яр" як текст, що фіксує пороговий стан колонізованого суспільства. Холодний яр функціонує як лімінальний простір (між минулою свободою та імперським забуттям, з ознаками unhomeliness). Часова структура твору відтворює класичну лімінальну модель: сепарація (минуле гайдамацьке), лімінальна фаза (сучасне запустіння й "позичене лихо"), реінтеграція (майбутній "огонь новий"). Ідентичність нащадків гайдамаків постає як проміжна, гібридна; поет – як лімінальний суб'єкт-медіатор. Пророцтво Шевченка матеріалізувалося в Холодноярській республіці 1919–1922 років, що підтверджує історичну дієвість лімінального механізму.Висновки. Стаття комплексно розглядає історію створення поезії "Холодний яр", її місце в творчості Шевченка періоду "Трьох літ" та еволюцію наукового осмислення протягом майже століття. Проаналізовано шість ключових досліджень у хронологічній послідовності: від ранніх естетичних і ідеологічних інтерпретацій до сучасних історіософських, поетичних і порівняльно-концептуальних підходів. Запропонований лімінальний підхід у постколоніальному контексті суттєво доповнює традиційні інтерпретації. Він дозволяє розглядати твір не лише як літературну пам'ятку, а як потужний механізм збереження історичної пам'яті та формування потенціалу національного відродження. Лімінальність пояснює, як художній образ Холодного Яру перетворюється на символічний "поріг", що поєднує минуле, сьогодення і майбутнє, травму колоніалізму та надію на деколонізацію. Сучасне шевченкознавство має потужну базу для подальших синтетичних і міждисциплінарних досліджень, які поєднуватимуть поетику, історіософію, постколоніальну теорію та актуальний контекст деколонізації української культури.
Галузі знань та спеціальності :
B11 Філологія (за спеціалізаціями)
Галузі науки і техніки (FOS) :
Мови та література
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
428.65 KB
Контрольна сума :
(MD5):5aa67970c0133090b3c0feb9d44cb122
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International

