МЕТОДИ ВИКОРИСТАННЯ РОЛЬОВИХ ІГОР ПРИ ФОРМУВАННІ ФАХОВИХ КОМПЕТЕНЦІЙ ПРАЦІВНИКІВ БАНКІВСЬКОЇ СФЕРИ НА ПРАКТИЧНОМУ ПРИКЛАДІ

Шишкіна, Т. (2019). METHODS OF USING ROLE-PLAYING GAMES IN THE FORMATION OF PROFESSIONAL COMPETENCIES OF BANKING PROFESSIONALS ON A PRACTICAL EXAMPLE. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Military-special sciences(1). https://doi.org/10.17721/1728-2217.2019.41.52-58

У науковій статті визначено сутність і значення ігрового навчання при підготовці майбутніх банківських працівників на практичному прикладі рольової гри. Підвищення вимог до якості професійної підготовки майбутніх банківських працівників для ефективної роботи в умовах розвитку ринкових відносин у теперішній час економічної нестабільності, кризових явищ в фінансово-банківській сфері, процес професіональної підготовки майбутніх банківських працівників вимагає використання сучасних методів та засобів навчання, особливо таких, які формують активну творчу діяльність студентів. Такими методами активного навчання з використанням сучасних досягнень комп’ютерної техніки, світової мережі Інтернет і є ігрове навчання. Під методами активного навчання розуміють сукупність засобів організації і управління навчально-пізнавальною діяльністю. Ці методи характеризуються наступними факторами: змушеної активністю студентів, самостійним виробленням рішень в умовах підвищеної мотивації та емоційності, постійною взаємодією навчальної системи та студентів. Проаналізовані приклади взаємодії викладача і студента.
У наведеному сценарії рольової гри практично визначено знання, навички та вміння, які повинен опанувати студент після участі у рольовій грі. Наданий повний сценарій рольової гри «Страхування кредитів», який складається із: підготовки гри, цілі, мети, змістової частини, розписаного за часом сценарію та підсумків. Керівник гри: викладач ведучий практичні заняття.
Під час проведення рольових і ділових ігор, як показує практика, збільшується активність студентів, що є важливим фактором в отриманні значної кількості знань і формуванні навичок і вмінь за однаковий проміжок часу, відносно традиційного методу навчання (семінарські та практичні заняття).