Обряд вінкоплетіння у весільному циклі обрядів подолян (на матеріалах сіл Чемеровецької громади)

Федорів, М. & Кух, О. (2025). Обряд вінкоплетіння у весільному циклі обрядів подолян (на матеріалах сіл Чемеровецької громади). Українознавство, 3(96), 22-34. https://doi.org/10.17721/2413-7065.3(96).2025.337233

Актуальність.  Україна – країна з цікавими народними традиціями, які варті того, щоб їх пам’ятати. В обрядах і традиціях з відповідними піснеспівами та дійствами, що супроводжували усе життя українців, тісно переплітається християнський та язичницький символізм. Сьогодні досить багато із національних обрядів і ритуалів забуваються, відходять у небуття. У місті їх мало хто практикує, у селах також не завжди. Водночас весільні обряди наповнені глибоким символізмом і заслуговують на те, щоб їх зберегти для наступних поколінь. У статті зосереджується увага на одному із обрядів весільного циклу – вінкоплетіння – у Кам’янець-Подільському районі Хмельницької області як етапі підготовки до весілля. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю вивчення і збереження українських традицій та обрядів, їх популяризації й відродження серед молоді.
 Метою статті є детальне вивчення та опис обряду вінкоплетіння у Чемеровецькій громаді Хмельницької області.
 Висновки. Весілля на Українському Поділлі – складна суміш обрядів, розтягнутих у часі. А ще дуже видовищний і цікавий цикл обрядів, що відбувалися напередодні, під час та після весілля. Обряд вінкоплетіння – захід для молоді, що символізував перехід наречених у новий соціальний статус. Цей обряд різнився в регіонах та мав свої символи-атрибути. Дійство складалося зі стриження барвінку, запросин на весілля, плетіння вінка та вечірки з обсипанням залишками барвінку одне одного з побажаннями. На жаль, нам не вдалося дізнатися повністю про пісні, що співаються під час обряду, – їх не  записували, а передавали усно. Захоплення цим обрядом підштовхнуло до детального його вивчення та відтворення у гуртку – з постригом барвінку та ритуалами. Ми переконалися, що у нашому місті його цілком можна відтворити.
Відродження традицій є підтвердженням самобутності та унікальності українців. У них вишукано переплітаються символи християнства та язичництва з регіональними особливостями, до яких додалося і природне розташування.