ПРИЧИНА АКТИВНОЇ СЕЙСМІЧНОСТІ В УКРАЇНІ

Чалий, О., Дяконеску, M., Гурова, I., Лісовий, Ю., Пігулевський, П., Щербина, С., Шевцов, А., Шумлянська, Л. (2018). THE CAUSE OF HIGH INTENSITY OF SEISMICITY IN UKRAINE. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 4(83), 38–45. https://doi.org/10.17721/1728-2713.83.05

Особлива увага у статті приділяється землетрусу, що стався біля міста Суми 3 лютого 2015 р. На думку авторів, цей землетрус відбувся під впливом декількох напружених режимів, пов'язаних на регіональному рівні з перенесенням напруг із зони Вранча вздовж мантійного лінеамента Соллогуба та через зміну локального поля напруги, яке створюється різними за товщиною земної кори блоками за наявності підкорових теплових аномалій і аномалій щільності. Розташування вогнища землетрусу тектонічно приурочено до південнозахідного схилу Воронезького кристалічного масиву біля північно-східного схилу Дніпровсько-Донецького басейну (ДДБ). Гіпоцентр землетрусу розташований в районі з різкою зміною структурного плану поверхні Мохо, що супроводжується негативною мантійною гравітаційною аномалією. У рельєфі поверхні Мохо наочно видно накладання структурного плану північно-західного напрямку, пов'язані з девонським рифтом ДДБ на давньому структурному плані Українського щита та Воронезького кристалічного масиву. Ізолінії поверхні Мохо чітко виділяють сходження до ~35 км у центральній частині рифта. Криворізько-Кременчуцька шовна зона виражається на поверхні Мохо вузькою витягнутою депресією з глибиною більше 50 км у центральній частині. У нижній частині кори, спостерігається розвиток коро-мантійної суміші, тож земна кора області має яскраво виражену фізико-геологічну неоднорідність, яка створює нестабільність літостатичного тиску, і це, у свою чергу, є передумовою появи додаткових напружень.