Кліматично нейтральні урбогеосистеми: теоретичні засади дослідження

Kandii, M., Nazarenko, S., & Samoilenko, V. (2025). Climate-neutral urbogeosystems: theoretical bases of research. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv, Geography, (3-4 (94-95)), 76-82. http://doi.org/10.17721/1728-2721.2025.95.2

Вступ. Євроінтеграційні процеси вимагають від України долучатись до ініціатив ЄС, однією з яких є Європейський зелений курс, за мету якого править досягнення кліматичної нейтральності до 2050 р. Кліматична нейтральність та дотичні до неї поняття нині активно обговорюються у світовій науковій спільноті, у вітчизняній науковій літературі також наявні дослідження із вказаної тематики, проте відчувається брак узагальнювальних робіт. У статті досліджено теоретичне підґрунтя вивчення кліматичної нейтральності як загалом, так і щодо урбогеосистем зокрема.

Методи. Основним методом є бібліометричний аналіз публікацій, проіндексованих базою Web of Science Core Collection. Бібліометричні дані було оброблено методом мережевого аналізу за допомогою програмного забезпечення VOSviewer. На основі отриманих результатів було визначено переважні напрями досліджень.

Результати. Було виявлено, що вуглецевій нейтральності присвячено більше праць, ніж кліматичній нейтральності, в той час як нетто-нульові викиди вуглецю вивчаються не так часто, як нетто-нульові викиди парникових газів. На відміну від закордонних колег, українські дослідники частіше використовують поняття кліматичної нейтральності. Розрахунковим методом було обґрунтовано, що для досліджень на регіональному та національному рівнях використання концепції кліматичної нейтральності є більш інформативним, у той час як концепція вуглецевої нейтральності може бути успішно використана при дослідженні тих систем, основним джерелом викидів парникових газів в яких виступає енергетичний сектор.

Висновки. Наведено визначення основних понять та проаналізовано їх уживаність у науковій літературі. Визначено країни, в яких такі дослідження проводяться найбільш активно, проаналізовано напрацювання українських учених. Описано різницю між кліматичною нейтральністю, нетто-нульовими викидами, вуглецевою нейтральністю та нетто-нульовими викидами вуглецю. На основі аналізу компонентного складу викидів обґрунтовано доцільність використання цих понять залежно від специфіки дослідження. Окреслено основні проблеми, які постають при виборі об'єкта та предмета дослідження, наведено шляхи їхнього розв'язання. Проаналізовано основні підходи до визначення охоплення джерел викидів та секвестрації парникових газів при дослідженні урбогеосистем. Досліджено застосування таких підходів у рекомендаціях щодо інвентаризації парникових газів. Обґрунтовано перспективність вивчення кліматичної нейтральності як великих промислових центрів, так і невеликих урбанізованих систем, яким легше досягти кліматичної нейтральності.