Інфотейнмент як неожанр медійної комунікації: функціонально-стилістичний аналіз

Чепорнюк, А. (2018). Інфотейнмент як неожанр медійної комунікації: функціонально-стилістичний аналіз. Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика, 37, 124-140. https://doi.org/10.17721/APULTP.2018.37.124-140

Стаття присвячена функціонально-стилістичному аналізу неожанру українських телевізійних новин – інфотейнменту. Доводиться теза, що цей жанр сьогодні існує та активно розвивається в українському медіапросторі, до того ж має ряд специфічних особливостей, властивих лише йому. На прикладі телепрограм "Абзац!" на Новому каналі та "М1 News" на каналі M1 подається аналіз специфіки мовлення медійників у телепрограмах жанру інфотейнменту. "Інфотейнмент" (дослівно "infotainment = information + entertainment") – це дифузний жанр, який виник на межі двох груп жанрів – інформаційних та розважальних. Суть неожанру інфотейнменту полягає в подачі новин розважального характеру за допомогою оцінних стилістичних засобів. Історія становлення неожанру інфотейнменту пов’язана не лише з глобалізаційним розвитком телебачення, а й зі зміною парадигми інформаційного простору загалом. Виник цей жанр в американському медіапросторі у 80-х роках XX ст. і в 90-х рр. ХХ ст. поширився та набув популярності за межами США. Інфотейнмент увійшов до українського телепростору, адаптувавшись як формат під українського телеглядача. Український інфотейнмент здобув специфічні риси, які вирізняють цей жанр не лише серед інших різновидів новин, але й серед аналогічних закордонних прототипів. Серед таких рис визначаються: розмовний характер мовлення, використання великої кількості стилістичних тропів та фігур, іронічність, емоційно-експресивний виклад матеріалу, багатоплановість відеоряду та вільний добір тематичного контенту. Завдяки цим особливостям український інфотейнмент як неожанр набуває все більшої популярності серед сучасних реципієнтів. На прикладі аналізованих програм доводиться, що на українському телебаченні неожанр інфотейнменту має свої особливі мовно-стилістичні риси та потребує дослідницької уваги не лише з погляду журналістів, але і з погляду лінгвістів, зокрема медіалінгвістів, адже такий жанр збагачує не тільки контент телевізійного медіапростору, а й мову реципієнтів інноваційними лексичними одиницями.