Мотив фітометаморфоз у творчості Тараса Шевченка та Овідія
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
листопад 2024 р.
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Випуск :
2 (36)
ISSN :
2709-8494
Початкова сторінка :
94
Кінцева сторінка :
99
Цитування :
[APA 7] Руда, Н. В. (2024). Мотив фітометаморфоз у творчості Тараса Шевченка та Овідія. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика, (2 (36)), 94–99. https://doi.org/10.17721/1728-2659.2024.36.15
[ДСТУ] Руда Н. В. Мотив фітометаморфоз у творчості Тараса Шевченка та Овідія. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика. 2024. № 2 (36). С. 94—99. DOI: 10.17721/1728-2659.2024.36.15 (дата звернення: 25.07.2026).
Вступ. Дослідження присвячено зіставному аналізу мотиву фітометаморфоз у поемі Овідія "Метаморфози" та трьох романтичних баладах Тараса Шевченка з метою встановлення спільних характеристик функціонування й з'ясування причин і авторських особливостей використання зазначеного мотиву. Незважаючи на поширений погляд, що сюжети аналізованих балад Тараса Шевченка навіяні літературним мистецтвом європейських романтиків і національними фольклорними мотивами, у роботі обстоюється раціональність проведення аналогій між використанням мотиву фітометаморфоз у поемі Овідія та баладній творчості українського поета.
Методи. Під час написання наукової розвідки застосовувався комплекс лінгвістико-літературознавчих методів – описового, зіставного, міфопоетичного, лінгвокультурологічного, функціонального, психоаналітичного.
Результати. Визначені паралелі, а також авторські особливості у використанні мотиву перетворення у фабулі про Аполлона і Дафну, викладеній у "Метаморфозах" Овідія, і баладі "Тополя" Тараса Шевченка. Причиною формозміни в обох творах виявлено порятунок героїнь від загрозливих обставин життя. Встановлено, що головна поетична функція прийому метаморфоз у баладах "Тополя" та "Коло гаю в чистім полі" полягає в пом'якшені трагічної кінцівки оповіді. Проаналізовано причини флорометаморфоз у відповідних сюжетах поеми Овідія та баладі Тараса Шевченка "Лілея", встановлено спільні семантико-функціональні риси зазначеного мотиву в зіставлюваних творах. Зауважено багато подібностей, пов'язаних із використанням мотиву фітометаморфоз, у поемі Овідія та українському фольклорі.
Висновки. На основі проведеного дослідження були сформульовані загальні підсумкові тези щодо генези, функцій та авторських особливостей використання мотиву метаморфоз у баладній творчості Тараса Шевченка та поемі Овідія "Метамофрози".
Методи. Під час написання наукової розвідки застосовувався комплекс лінгвістико-літературознавчих методів – описового, зіставного, міфопоетичного, лінгвокультурологічного, функціонального, психоаналітичного.
Результати. Визначені паралелі, а також авторські особливості у використанні мотиву перетворення у фабулі про Аполлона і Дафну, викладеній у "Метаморфозах" Овідія, і баладі "Тополя" Тараса Шевченка. Причиною формозміни в обох творах виявлено порятунок героїнь від загрозливих обставин життя. Встановлено, що головна поетична функція прийому метаморфоз у баладах "Тополя" та "Коло гаю в чистім полі" полягає в пом'якшені трагічної кінцівки оповіді. Проаналізовано причини флорометаморфоз у відповідних сюжетах поеми Овідія та баладі Тараса Шевченка "Лілея", встановлено спільні семантико-функціональні риси зазначеного мотиву в зіставлюваних творах. Зауважено багато подібностей, пов'язаних із використанням мотиву фітометаморфоз, у поемі Овідія та українському фольклорі.
Висновки. На основі проведеного дослідження були сформульовані загальні підсумкові тези щодо генези, функцій та авторських особливостей використання мотиву метаморфоз у баладній творчості Тараса Шевченка та поемі Овідія "Метамофрози".
Галузі знань та спеціальності :
03 Гуманітарні науки::035 Філологія
Галузі науки і техніки (FOS) :
Мови та література
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
413.65 KB
Контрольна сума :
(MD5):f18debf665f11421f29525fc3606f4fd
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International