РОЗІРВАННЯ ДОГОВОРУ ОРЕНДИ НАЦІОНАЛЬНОГО ЗАПОВІДНИКА "КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКА ЛАВРА": ПРАВОВІ ПІДҐРУНТЯ, ДОТРИМАННЯ СВОБОДИ ВІРОСПОВІДАННЯ ТА МІЖНАРОДНИЙ РЕЗОНАНС
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
27 лютого 2025 р.
Автор(и) :
ТИСАК, Леонід
ГУЗІЙ, Олег
ГЕРАСІМОВА, Тетяна
МЕЛЬНИК, Ангеліна
ВЕРЕЩАГІНА, Анастасія
ЗАХАРЧУК, Анастасія
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Том :
128
Випуск :
2
ISSN :
1728-2195
Початкова сторінка :
22
Кінцева сторінка :
27
Цитування :
[APA 7] ТИСАК, Л., ГУЗІЙ, О., ГЕРАСІМОВА, Т., МЕЛЬНИК, А., ВЕРЕЩАГІНА, А., & ЗАХАРЧУК, А. (2025). РОЗІРВАННЯ ДОГОВОРУ ОРЕНДИ НАЦІОНАЛЬНОГО ЗАПОВІДНИКА "КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКА ЛАВРА": ПРАВОВІ ПІДҐРУНТЯ, ДОТРИМАННЯ СВОБОДИ ВІРОСПОВІДАННЯ ТА МІЖНАРОДНИЙ РЕЗОНАНС. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Legal Studies, 128(2), 22–27. https://doi.org/10.17721/1728-2195/2024/2.128-4
[ДСТУ] РОЗІРВАННЯ ДОГОВОРУ ОРЕНДИ НАЦІОНАЛЬНОГО ЗАПОВІДНИКА "КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКА ЛАВРА": ПРАВОВІ ПІДҐРУНТЯ, ДОТРИМАННЯ СВОБОДИ ВІРОСПОВІДАННЯ ТА МІЖНАРОДНИЙ РЕЗОНАНС / Л. ТИСАК та ін. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Legal Studies. 2025. Т. 128, № 2. С. 22—27. DOI: 10.17721/1728-2195/2024/2.128-4 (дата звернення: 25.07.2026).
Вступ. Проаналізовано правові обставини розірвання договору, укладеного Національним заповідником "Києво-Печерська лавра" та Українською православною церквою Московського патріархату. Досліджено міжнародний резонанс справи. Оцінено ступінь втручання держави в справи церкви й обмеження свободи віросповідання в умовах воєнного стану. На основі документів, що встановлюють правові відносини між Українською православною церквою Московського патріархату та Національним заповідником "Києво-Печерська лавра", проаналізовано позиції та інтереси всіх сторін – учасників справи.
Методи. Для досягнення поставленої мети в процесі дослідження були застосовані такі методи: формально-юридичний для дослідження правових норм у законах України й указах Президента України, аналізу змісту правових норм у договорі оренди Києво-Печерської лаври та статуту УПЦ; метод аналізу для дослідження положень Конституції та законодавства України, зокрема положень воєнного часу; метод синтезу для поєднання окремих чинників і правових позицій різних державних органів та громадських організацій, а також для формування єдиної цілісної позиції колективу авторів щодо питання законності розірвання договору, визначення меж втручання держави в дотримання свободи віросповідання; діалектичний метод для дослідження розвитку відносин між УПЦ і різними державними органами; соціологічний метод для дослідження ставлення громадян та інших осіб до справи; германевтичний метод для роз'яснення нормативно-правової бази вивчених документів, виданих і затверджених учасниками справи; метод правової семіотики для вивчення окремих понять і принципів, застосованих у державних нормативно-правових актах і документах УПЦ.
Результати. Отримано результати, які свідчать проти Української православної церкви Московського патріархату. Діяльність державних органів та їхні рішення дозволяють чітко простежити перебіг подій навколо Національного заповідника "Києво-Печерська лавра".
Висновки. У результаті дослідження зроблено такі висновки: після прийняття указу про обмеження діяльності на території України релігійних організацій, афілійованих із країною-агресором, УПЦ намагалася змінити положення своїх установчих документів, декларуючи незалежність від Російської православної церкви. Однак релігієзнавча експертиза ДЕСС і численні дії священиків УПЦ свідчать про наявність канонічного й майнового зв'язку між УПЦ та РПЦ. Розірвання договору про оренду УПЦ приміщень Києво-Печерської лаври ініційовано державними органами України на законних підставах. Застосовані до прихожан і священиків УПЦ обмеження є обґрунтованими й відповідають умовам воєнного стану та не є свідченням надмірного втручання держави у свободу віросповідання. Наявність міжнародного резонансу щодо цієї справи пояснюється залученням до інформаційної кампанії широкої мережі російських і проросійських інфоресурсів, які часто маніпулюють думками осіб, які не обізнані у правових підставах справи чи є недостатньо юридично досвідченими.
Методи. Для досягнення поставленої мети в процесі дослідження були застосовані такі методи: формально-юридичний для дослідження правових норм у законах України й указах Президента України, аналізу змісту правових норм у договорі оренди Києво-Печерської лаври та статуту УПЦ; метод аналізу для дослідження положень Конституції та законодавства України, зокрема положень воєнного часу; метод синтезу для поєднання окремих чинників і правових позицій різних державних органів та громадських організацій, а також для формування єдиної цілісної позиції колективу авторів щодо питання законності розірвання договору, визначення меж втручання держави в дотримання свободи віросповідання; діалектичний метод для дослідження розвитку відносин між УПЦ і різними державними органами; соціологічний метод для дослідження ставлення громадян та інших осіб до справи; германевтичний метод для роз'яснення нормативно-правової бази вивчених документів, виданих і затверджених учасниками справи; метод правової семіотики для вивчення окремих понять і принципів, застосованих у державних нормативно-правових актах і документах УПЦ.
Результати. Отримано результати, які свідчать проти Української православної церкви Московського патріархату. Діяльність державних органів та їхні рішення дозволяють чітко простежити перебіг подій навколо Національного заповідника "Києво-Печерська лавра".
Висновки. У результаті дослідження зроблено такі висновки: після прийняття указу про обмеження діяльності на території України релігійних організацій, афілійованих із країною-агресором, УПЦ намагалася змінити положення своїх установчих документів, декларуючи незалежність від Російської православної церкви. Однак релігієзнавча експертиза ДЕСС і численні дії священиків УПЦ свідчать про наявність канонічного й майнового зв'язку між УПЦ та РПЦ. Розірвання договору про оренду УПЦ приміщень Києво-Печерської лаври ініційовано державними органами України на законних підставах. Застосовані до прихожан і священиків УПЦ обмеження є обґрунтованими й відповідають умовам воєнного стану та не є свідченням надмірного втручання держави у свободу віросповідання. Наявність міжнародного резонансу щодо цієї справи пояснюється залученням до інформаційної кампанії широкої мережі російських і проросійських інфоресурсів, які часто маніпулюють думками осіб, які не обізнані у правових підставах справи чи є недостатньо юридично досвідченими.
Ключові слова :
Українська православна церква Московського патріархату (УПЦ МП) Національний заповідник "Києво-Печерська лавра" свобода віросповідання воєнний стан межі втручання держави у свободу віросповідання The Ukrainian Orthodox Church of the Moscow Patriarchate (UOC MP) the National Preserve "Kyiv-Pechersk Lavra" freedom of religion martial law the degree of interference of the government into the freedom of religion
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
357.64 KB
Контрольна сума :
(MD5):2681a046c9a10c753d4a3056f22b2818
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International