Stereotyping refugees in mass media (based on Modern English)

Kazantseva A. Stereotyping refugees in mass media (based on Modern English) : master’s thesis : 035 Philology / supervised by PhD Larysa Pavlichenko. Kyiv, 2025. 126 р.

Магістерська робота присвячена дослідженню стереотипного зображення біженців в англомовних ЗМІ та детальному аналізу лінгвістичних засобів, які медіа вживають для їхньої репрезентації.
Для досягнення мети було поставлено такі завдання: дослідити формування та еволюцію стереотипів; вивчити соціально-культурний та політичний вплив на стереотипне зображення біженців; проаналізувати позитивні та негативні образи біженців в британських та американських ЗМІ та дослідити їхню креолізацію.
За допомогою методу контент-аналізу було проаналізовано тексти англомовних медіа та виявлено найбільш уживані теми, поняття та лексичні одиниці в зображенні біженців. Застосовуючи критичний дискурсивний аналіз, досліджено протиставлення "свій/чужий" у медійному дискурсі про біженців та лінгвістичні засоби реалізації, зокрема номінації, метафори, епітети та граматичні структури, що сприяють формуванню упередженого сприйняття. Мультимодальний дискурсивний аналіз допоміг дослідити, як візуальні та вербальні елементи взаємодіють у створенні цілісного образу біженців. Було проаналізовано фотографії, заголовки, підписи до зображень, їхня кольорова гама, позиціонування як окремих осіб, так і груп певних національностей. Оскільки проблема стереотипізації біженців охоплює соціальні, політичні, культурні та лінгвістичні аспекти, було застосовано міждисциплінарний підхід. Він дозволив об’єднати знання з лінгвістики, соціології, культурології та комунікацій для всебічного аналізу.
В результаті проведеного дослідження вдалося з'ясувати, що українських біженців переважно зображено позитивно, тоді як мігрантів з Близького Сходу чи Північної Африки негативно, що вказує на наявність подвійних стандартів у медійному висвітленні. Водночас, спостерігаються винятки, які свідчать про поступове зміщення дискурсу та спроби медіа подати більш збалансоване бачення. Отримані висновки можуть бути використані для подальших досліджень у галузі медіакомунікацій та міжкультурної комунікації.