Вплив філософії повсякденної мови на ранній етап формування Франкфуртської школи: сучасний погляд
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
23 листопада 2025 р.
Автор(и) :
Соболєвський, Павло Андрійович
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Випуск :
96
ISSN :
2415-881X
Початкова сторінка :
12
Кінцева сторінка :
22
Цитування :
[APA 7] Соболєвський, П. А. (2025). The Influence of Ordinary Language Philosophy on the Early Formation of the Frankfurt School: A Contemporary View. Політологічний вісник, (96), 12–22. https://doi.org/10.17721/2415-881x.2025.96.12-22
[ДСТУ] Соболєвський П. А. The Influence of Ordinary Language Philosophy on the Early Formation of the Frankfurt School: A Contemporary View. Політологічний вісник. 2025. no. 96. P. 12—22. DOI: 10.17721/2415-881x.2025.96.12-22 (date of access: 17.07.2026).
У межах сучасних філософських розвідок було висунуто гіпотезу щодо доцільності інтерпретації першого покоління Франкфуртської школи, а насамперед праць Т. Адорно та М. Горкгаймера, як таких, що зазнали впливу своєрідного «лінгвістичного повороту», який за структурою та інтенціями може бути зіставлений із поглядами пізнього Л. Вітгенштайна. Аргумент полягає в тому, що у філософській практиці ранніх франкфуртців можна виявити елементи, які відповідають ключовим методологічним установкам філософії повсякденної мови, зокрема в її терапевтичному, аналітичному та антиметафізичному вимірах.Водночас, ця теза потребує уточнень, оскільки вона не враховує напруження в стосунках між франкфуртською традицією та аналітичною філософією. Одним із найяскравіших прикладів критичної дистанції є розгорнута критика Г. Маркузе аналітичної філософії в «Одновимірній людині» (1964). У цій роботі Г. Маркузе різко заперечує дієвість підходів, що ґрунтуються на описі повсякденної мови, що характеризують філософію Л. Вітгенштайна, Г. Райла чи Дж. Л. Остіна, вважаючи їх симптоматичними щодо адаптації до репресивної логіки сучасної буржуазної культури. Проте, у тій самій роботі виявлено інтерес Г. Маркузе до іншої форми філософії мови, яку він ідентифікує в постаті К. Крауса. Через цю оптику можна помітити, що критика аналітичного напряму не є запереченням самої ідеї філософського аналізу мови, а радше її конкретних форм і суспільного функціонування.З’являється підстава для реконструкції філософської методології ранньої Франкфуртської школи як такої, що тяжіє до певного варіанту «неквієтистської» філософської терапії. Цей підхід не обмежується відмовою від філософських проблем через вказівку на мовне непорозуміння (як це іноді інтерпретується в контексті «терапії» Л. Вітгенштайнова), а передбачає радикальну діагностику та трансформацію мовних практик у межах соціальної критики. Така неквієтистська терапевтична модель дає змогу поєднувати філософський аналіз повсякденної мови з нормативно орієнтованою критикою культури.
Галузі знань та спеціальності :
03 Гуманітарні науки::033 Філософія
Галузі науки і техніки (FOS) :
Філософія, етика та релігія
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
225.19 KB
Контрольна сума :
(MD5):254b2e6bb1c3e5894235ddc84b46ec01
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International