Моделювання мікроісторії в наративній експозиції на прикладі виставкового проекту Національного музею Тараса Шевченка “Шевченко мовою міста”
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2022
Автор(и) :
Чуприна, Юлія
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Том :
1
Випуск :
13
ISSN :
2519-4801
Початкова сторінка :
133
Кінцева сторінка :
143
Цитування :
[APA 7] Чуприна, Ю. (2022). Моделювання мікроісторії в наративній експозиції на прикладі виставкового проекту Національного музею Тараса Шевченка “Шевченко мовою міста”. Текст і образ: Актуальні проблеми історії мистецтва, 1(13), 133–143. https://doi.org/10.17721/2519-4801.2022.1.10
[ДСТУ] Чуприна Ю. Моделювання мікроісторії в наративній експозиції на прикладі виставкового проекту Національного музею Тараса Шевченка “Шевченко мовою міста”. Текст і образ: Актуальні проблеми історії мистецтва. 2022. Т. 1, № 13. С. 133—143. DOI: 10.17721/2519-4801.2022.1.10 (дата звернення: 25.07.2026).
У статті зроблена спроба проаналізувати метод історичного моделювання в наративній експозиції на прикладі виставкового проєкту у Національному музеї Тараса Шевченка «Шевченко мовою міста».
Мета дослідження полягає у з’ясуванні особливостей взаємодії глядача-експонату-експозиції в зрізі нового підходу до створення експозиційного простору (використання нарації, методу історичного моделювання), що у постмодерному світі позиціонується не тільки як область отримання знань або естетичного задоволення, але і як місце зустрічей, яке урівнює соціальні статуси, людей, які відвідують музеї, а також усуває бар’єри комунікації.
Відповідно до поставленої мети, у рамках виставкого проєкту були реалізовані декілька завдань, а саме: сформовано цілісну нарацію проєкту, що допомагала якнайповніше занурити відвідувача в тему проєкту, допомагаючи йому бути пристунім у тому часі та просторі; доступним способом продемонстровано роль міста в житті людини та можливостей, яке воно відкриває для побудови кар’єри, різнобічної реалізації та подальших можливостей; змодельовано дві мікроісторії людей, які реалізуються у міському просторі, «беруть» від міста певні блага, але такою ж мірою «віддають», інвестують у місто. Саме завдяки методу історичного моделювання, експозиційний простір перетворюється у «живу картину» епохи заданого часу.
В україномовному музеєзнавчому сегменті дана тема представлена побіжно, хоча на західних теренах із нею працюють такі дослідники як М. Каган, К. Манхейм, Е. Роземблюм.
Мета дослідження полягає у з’ясуванні особливостей взаємодії глядача-експонату-експозиції в зрізі нового підходу до створення експозиційного простору (використання нарації, методу історичного моделювання), що у постмодерному світі позиціонується не тільки як область отримання знань або естетичного задоволення, але і як місце зустрічей, яке урівнює соціальні статуси, людей, які відвідують музеї, а також усуває бар’єри комунікації.
Відповідно до поставленої мети, у рамках виставкого проєкту були реалізовані декілька завдань, а саме: сформовано цілісну нарацію проєкту, що допомагала якнайповніше занурити відвідувача в тему проєкту, допомагаючи йому бути пристунім у тому часі та просторі; доступним способом продемонстровано роль міста в житті людини та можливостей, яке воно відкриває для побудови кар’єри, різнобічної реалізації та подальших можливостей; змодельовано дві мікроісторії людей, які реалізуються у міському просторі, «беруть» від міста певні блага, але такою ж мірою «віддають», інвестують у місто. Саме завдяки методу історичного моделювання, експозиційний простір перетворюється у «живу картину» епохи заданого часу.
В україномовному музеєзнавчому сегменті дана тема представлена побіжно, хоча на західних теренах із нею працюють такі дослідники як М. Каган, К. Манхейм, Е. Роземблюм.
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
318.69 KB
Контрольна сума :
(MD5):d83a6ce38208101ced86873b6031113f
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International