Безсторонність суду у кримінальному провадженні крізь призму практики Європейського суду з прав людини

Погорецький М. А., Старенький О. С. Безсторонність суду у кримінальному провадженні крізь призму практики Європейського суду з прав людини. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія : Право. 2025. Вип. 88. ч. 3. С. 320-329.

У статті досліджено зміст, юридичну природу та значення принципу (засади) безсторонності суду, який є важливою складовою права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з особливим акцентом на кримінальному процесуальному аспекті. Авторами здійснено докладний аналіз підходів Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) до тлумачення цього принципу, розкрито специфіку його застосування через призму суб’єктивного та об’єктивного критеріїв оцінки безсторонності суду. Особлива увага приділена аналізу релевантної прецедентної практики ЄСПЛ: авторами здійснено порівняння справ, у яких Суд констатував порушення безсторонності, із ситуаціями, де порушень не було встановлено, що дозволило виокремити типові фактори, які свідчать про упередженість суду, та визначити межі допустимості поведінки суддів з погляду Конвенції. Крім того, автори детально розглянули національний аспект реалізації принципу безсторонності суду в Україні, зокрема шляхом аналізу правового регулювання та практичного застосування інституту відводу судді, передбаченого кримінальним процесуальним законодавством України. На основі аналізу постанов Верховного Суду продемонстровано рівень відповідності вітчизняної судової практики стандартам, виробленим у рішеннях ЄСПЛ, а також окреслено ключові проблеми, які виникають на практиці під час реалізації процесуальних гарантій безсторонності. У висновку статті авторами запропоновано конкретні рекомендації щодо вдосконалення законодавства і правозастосовної практики в Україні з метою більш ефективного забезпечення права на неупереджений суд у кримінальних провадженнях відповідно до міжнародних стандартів захисту прав людини.
У подальшому автори наголошують на важливості системного підходу до вдосконалення інституту безсторонності суду в Україні, зокрема щодо необхідності вдосконалення законодавчих ініціатив, що забезпечують максимальну прозорість і незалежність судових органів. Водночас, розвиваючи національну практику, слід враховувати досвід ЄСПЛ, що дозволить створити більш чітку та ефективну систему механізмів захисту від упередженості суддів у кримінальних справах. Подальше удосконалення механізмів правозастосування та розширення суддівської відповідальності можуть стати важливими кроками для посилення довіри громадян до судової системи України та підвищення її відповідності міжнародним стандартам прав людини.