Параметри
Система представництва інтересів : лобізм, адвокація, джіар
Дата випуску :
2021
Автор(и) :
Павленко Тетяна
Анотація :
У роботі було визначено поняття групи інтересів як об’єднання людей, які взаємодіють із владою задля досягнення своїх інтересів. А також визначено функції груп інтересів, серед яких артикуляція інтересів, агрегування інтересів, вибір інтересів, інформування органів влади, формування політичних еліт, здійснення тиску на суб’єктів прийняття рішень, інтеграція груп, політична соціалізація громадян. Визначено плюралістичну, корпоративну, патронажну моделі представництва. Розглянуто визначення поняття системи представництва інтересів, і її структурні елементи, серед яких виділено лобізм, адвокацію і GR для детальнішого дослідження.
Було проаналізовано співвідношення понять “лобізм”, “адвокація”, “GR”. У результаті чого було визначено основні підходи до розмежування цих понять, виявлено їх спільні і відмінні риси шляхом порівняння їх цілей, методів, функції і характерних особливостей. Найпоширенішим підходом є розуміння, що GR є найширшим поняттям, адвокація виступає інструментом GR, а лобізм є одним із методів адвокаційної кампанії.
Також було визначено особливості систем представництва інтересів у країнах світу. У результаті чого було визначено чинники формування систем представництва інтересів, серед яких рівень соціально-економічного розвитку, політична культура, форма держави та партійна система. Поєднання цих чинників формує унікальну систему представництва у кожній країні.У роботі також було розглянути систему представництва інтересів в Україні. У результаті чого можна зробити висновок, що ця система лише починає формуватися: виокремлюються різноманітні групи інтересів, а також інструменти їхньої взаємодії із владою. Ставши на шлях євроінтеграції, Україна взяла на себе низку зобов’язань, зокрема узгодити українське законодавство із загальноєвропейським та знизити рівень корупції. Для ефективного вирішення цих питань Україні необхідно продовжувати розвивати систему представництва інтересів, забезпечивши її міцним фундаментом правового регулювання.
Було проаналізовано співвідношення понять “лобізм”, “адвокація”, “GR”. У результаті чого було визначено основні підходи до розмежування цих понять, виявлено їх спільні і відмінні риси шляхом порівняння їх цілей, методів, функції і характерних особливостей. Найпоширенішим підходом є розуміння, що GR є найширшим поняттям, адвокація виступає інструментом GR, а лобізм є одним із методів адвокаційної кампанії.
Також було визначено особливості систем представництва інтересів у країнах світу. У результаті чого було визначено чинники формування систем представництва інтересів, серед яких рівень соціально-економічного розвитку, політична культура, форма держави та партійна система. Поєднання цих чинників формує унікальну систему представництва у кожній країні.У роботі також було розглянути систему представництва інтересів в Україні. У результаті чого можна зробити висновок, що ця система лише починає формуватися: виокремлюються різноманітні групи інтересів, а також інструменти їхньої взаємодії із владою. Ставши на шлях євроінтеграції, Україна взяла на себе низку зобов’язань, зокрема узгодити українське законодавство із загальноєвропейським та знизити рівень корупції. Для ефективного вирішення цих питань Україні необхідно продовжувати розвивати систему представництва інтересів, забезпечивши її міцним фундаментом правового регулювання.
Бібліографічний опис :
Павленко Т. Система представництва інтересів : лобізм, адвокація, джіар : кваліфікаційна робота … бакалавра : 052 Політологія / Павленко Тетяна. - Київ, 2021. – 54 с.
Файл(и) :
Вантажиться...
Формат
Adobe PDF
Розмір :
483.32 KB
Контрольна сума:
(MD5):c92ffc45f05c39888a6a944c33904571
Ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons CC BY-NC