Проблеми правового регулювання грального бізнесу та лотерей в Україні і їх вплив на доказування незаконної діяльності з організації та проведення азартних ігор, лотерей (СТ. 203-2 КК України)

Погорецький М. А., Топорецька З. М. Проблеми правового регулювання грального бізнесу та лотерей в Україні і їх вплив на доказування незаконної діяльності з організації та проведення азартних ігор, лотерей (ст. 203-2 КК України). Аналітично-порівняльне правознавство. 2024. № 3. С. 625-631.

Стаття присвячена аналізу базового законодавства, яким регулюються сфери азартних ігор та лотерей, виявлення проблем та прогалин в правовому регулюванні цієї сфери, які впливають на процес доказування кримінальних правопорушень, передбачених ст. 203-2 КК України та формуванню наукових пропозицій щодо шляхів вирішення цих проблем.
Авторами акцентується увага на тому гральний бізнес завжди був і залишатиметься високо- ризиковим видом діяльності, який характеризується високим рівнем тіньової сфери, а ряд невирішених проблем правого регулювання сьогодні допомагають нелегальному бізнесу ухилятись від кримінальної відповідальності за здійснення незаконної діяльності, адже ці проблеми не дозволяють органам досудового розслідування встановлювати подію кримінального правопорушення, яка є центральним елементом предмета доказування насамперед під час кваліфікації таких діянь, як: випуск чи проведення лотерей особою, яка не має статусу оператора лотерей; організація чи функціонування закладів з метою надання доступу до азартних ігор чи лотерей, які проводяться в мережі Інтернет. Як наслідок не більше 10% розпочатих кримінальних прова- джень за ст. 203-2 КК України закінчуються винесенням вироку судом.
Автори визнають, що сьогодні обмеження чи заборони в діяльності з організації та проведення азартних ігор не проводити лотерей, а для діяльності та випуску і проведення лотерей заборона проводити азартні ігри не дозволяють зробити однозначний висновок, проводиться лотерея чи азартна гра лише за візуальними ознаками. Тому автори наводять комплекс ознак, які дозволяють відрізнити ці види діяльності.
Також чітко визначено проблеми спеціального законодавства, які регулюють порядки здійснення цих видів діяльності і запропоновано конкретні шляхи вирішення цих проблем для Парламенту, Уряду та КРАІЛ.