Релігійність як чинник модерної трансформації українського селянства першої третини ХХ ст.

Орищенко, Р. (2018). Релігійність як чинник модерної трансформації українського селянства першої третини ХХ ст. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія, (139), 57-61. https://doi.org/10.17721/1728-2640.2018.139.11

Автор статті доводить, що в добу революційних потрясінь першої третини ХХ ст. втрата традиційної релігійності українського селянства відбувалася під впливом загальної суспільної модернізації. Цей висновок зроблено на тлі аналізу сучасних дослідницьких практик, які поширені в українській та почасти зарубіжній історіографії. Одна з перспектив такого типу досліджень полягає в їхній оптимізації, залежно від можливостей і конкретних завдань, які стоять перед істориком. Таким завданням є потреба з'ясування релігійності як чинника складних еволюційних процесів, що видимо "виходили за межі" традиційних вірувань. Копіткий аналіз цієї проблеми засвідчує, що саме модерна трансформація (модернізація) суспільства чи не вперше в історії серйозно підважила усталену століттями / тисячоліттями релігійність. Відбувалося це не випадково, бо на цьому історичному відтинку руйнування зазнавала сама свідомість людини, уточнимо – людини аграрного (традиційного) суспільства. Переживаючи певний психологічний стрес, вона вимушено змінювала свій внутрішній світ, адаптуючи його до нових реалій. Водночас релігійність "не залишала" людину безповоротно, а помітно впливала на сам трансформаційний процес. Результатом такої взаємодії була поява "нової" людини (колгоспника), яка мала модифікований тип релігійності, як правило – у вигляді помітних "вкраплень" атеїстичних поглядів на тлі "забування Бога".