Параметри
Проблеми корекції англійської вимови на першому курсі у лінгвістичному ВНЗі
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2026
Мова основного тексту :
Ukrainian
Випуск :
49
ISSN :
2663-6530
Початкова сторінка :
131
Кінцева сторінка :
142
Цитування :
Нестеренко, Н., & Лисенко, К. (2026). Проблеми корекції англійської вимови на першому курсі у лінгвістичному ВНЗі. Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики, (49), 131-142. https://doi.org/10.17721/2663-6530.2026.49.131-142
У статті аналізуються проблеми корекції англійської вимови студентів першого курсу лінгвістичних спеціальностей, що навчаються у закладах вищої освіти. Автори підкреслюють, що фонетична підготовка не може розглядатися як другорядний компонент мовної освіти, адже якість вимови безпосередньо впливає на розбірливість мовлення, успішність усної комунікації та професійну придатність майбутніх філологів і перекладачів. Вимова виступає маркером іншомовної компетентності, визначаючи як сприймається мовлення адресатом та як оцінюється самим мовцем. У роботі окреслено ключові параметри фонетичної компетентності – акцентованість, зрозумілість (comprehensibility) та фактична розбірливість (intelligibility). Звертається увага на небезпеку закріплення нецільових артикуляційних і просодичних патернів у разі недостатньої уваги до вимови на початковому етапі навчання.
Автори пропонують модель інтенсивної первісної корекції, що передбачає систематичне відпрацювання артикуляційних установок, слухових категорій та інтонаційних контурів із використанням аутентичних аудіоматеріалів, самозапису мовлення та технологічних інструментів (CAPT, ASR). Підкреслюється важливість поєднання сегментного та супрасегментного рівнів, а також баланс між концентрованим початковим блоком і розподіленою підтримкою протягом семестру. Окремо розглядається роль фонетичних лабораторій та індивідуалізованого зворотного зв’язку, що підсилюють ефективність навчання.
У статті наведено аргументи на користь інтеграції фонетичної корекції у програму першого курсу як обов’язкового модуля, що забезпечує стабільність фонологічного контролю та підвищує якість усної взаємодії. Додатково окреслено перспективи використання драматизованих занять як другого етапу розвитку інтонаційної виразності та комунікативної гнучкості. Узагальнено, що системна корекція вимови сприяє формуванню професійної компетентності майбутніх філологів, знижує ризики фонетичної інтерференції та відповідає сучасним тенденціям викладання англійської як глобальної мови.
Автори пропонують модель інтенсивної первісної корекції, що передбачає систематичне відпрацювання артикуляційних установок, слухових категорій та інтонаційних контурів із використанням аутентичних аудіоматеріалів, самозапису мовлення та технологічних інструментів (CAPT, ASR). Підкреслюється важливість поєднання сегментного та супрасегментного рівнів, а також баланс між концентрованим початковим блоком і розподіленою підтримкою протягом семестру. Окремо розглядається роль фонетичних лабораторій та індивідуалізованого зворотного зв’язку, що підсилюють ефективність навчання.
У статті наведено аргументи на користь інтеграції фонетичної корекції у програму першого курсу як обов’язкового модуля, що забезпечує стабільність фонологічного контролю та підвищує якість усної взаємодії. Додатково окреслено перспективи використання драматизованих занять як другого етапу розвитку інтонаційної виразності та комунікативної гнучкості. Узагальнено, що системна корекція вимови сприяє формуванню професійної компетентності майбутніх філологів, знижує ризики фонетичної інтерференції та відповідає сучасним тенденціям викладання англійської як глобальної мови.
Ключові слова :
Галузі знань та спеціальності :
03 Гуманітарні науки
Галузі науки і техніки (FOS) :
Гуманітарні науки
Тип зібрання :
Publication
Файл(и) :
Вантажиться...
Формат
Adobe PDF
Розмір :
352.95 KB
Контрольна сума:
(MD5):955cc7d52556f37c0ddc6a51d471fb89
Ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons CC BY-SA
10.17721/2663-6530.2026.49.131-142