Трансформація символіки української вишивки у збірці Богдана Томенчука «Вишийте, мамо, бронежилет»

Васьків, М. (2026). Transformation of the Symbolism of Ukrainian Embroidery in the Collection of Bohdan Tomenchuk "Embroider, Mother, a Bulletproof Vest". Українознавство(1), 101–111. https://doi.org/10.17721/2413-7065.1(98).2026.356132

Актуальність. У збірці Б. Томенчука нове конотативне наповнення вишивка отримує крізь призму російсько-української війни, символізуючи історичну тяглість української нації, її тристалітнє протистояння до російського варварства.  Збірка постала як відтворення вражень, відчуттів, емоцій, думок, осмислень і переосмислень власного й суспільного буття в часи російської війни проти України 2014–2023 років (у 2023 році вона була видана, а війна триває і досі). Назва збірки «Вишийте, мамо, бронежилет» неоднозначно вказує на те, що у війні українці постали на захист власної багатовікової ментальності й культури, серед яких виокремлюється чимало символів-концептів. Та саме на вишивці, закодованій у ній праминувшині, сучасному її перекодуванні Б. Томенчук акцентував увагу в назві збірки, що й спонукало вирізнити її серед концептуальних образів добірки.
        Мета – розглянути трансформацію символіки української вишивки у збірці Богдана Томенчука «Вишийте, мамо, бронежилет».
Висновки. Особливої наснаженості символіка вишивки отримує у збірці Б. Томенчука «Вишийте, мамо, бронежилет» (2023), на що вказує вже її назва. Основні мотиви збірки – відтворення багатостолітньої війни України проти московсько-російської агресії як боротьби добра з уселенським злом, яка найбільшого загострення набуває протягом 2014–2023 років, мужності й незламності українських воїнів. Вишивка на бронежилеті в символічному значенні стає більшим оберегом українського воїна, ніж самі броньовані плити. Позачасова трансцендентність вишивки в українському бутті, червоної і чорної барв як домінантних у західноукраїнській вишивальницькій колористиці доповнюється конкретно-історичною символікою червоно-чорного стягу армії УПА, утверджуючи тяглість боротьби. Традиційна для Західної України техніка вишивання хрестиком зроджує дуже часті асоціації між вишивкою та хрестом як символом добровільно обраної важкої долі воїна-захисника. Б. Томенчук час від часу творить концентрований, на кілька версів, гармонійно-ідилічний світ минулого, сучасного й майбутнього повсякденно-сакралізованого буття українців, що становить їхню сутність і заради якого жодна жертва не буде надмірною. Належне місце в такій системі концептуальних символів отримує вишивка, вишиті предмети, й лише у цій системі вона отримує повноцінне звучання, справляє найбільше враження на читачів.