Артикуляційні особливості приголосних звуків української мови в контексті логопедії

Макарук М. С. Артикуляційні особливості приголосних звуків української мови в контексті логопедії : кваліфікаційна робота освітнього ступеня «магістр» : 035.01 Українська мова та література / наук. кер. О. Бас-Кононенко. Київ, 2024. 91 с.

Вивчення звуків української мови та їх взаємовпливів у фізіологічно-артикуляційному аспекті за допомогою експериментально-фонетичного методу уможливлює всебічне дослідження роботи мовних органів при звукотворенні. В українському мовознавстві бракує ґрунтовного аналізу, який дав би можливість сформувати цілісне розуміння зв’язку логопедії з фонетикою. Це важливо в контексті створення артикуляційних описів приголосних, які безпосередньо впливають на формування теоретичного підґрунтя методів і підходів корекції вимовних помилок.
Магістерську роботу присвячено вивченню артикуляційних особливостей приголосних української мови в контексті логопедії.
Об’єктом дослідження є система консонантизму української мови. Предметом дослідження є артикуляція приголосних звуків та її опис у логопедичних джерелах.
Мета полягає в з’ясуванні прогалин у фонетичній інформації логопедичної галузі та заповненні їх достовірною об’єктивною інформацією, яку забезпечує експериментально-фонетичний матеріал. Серед завдань дослідження: з’ясувати найпоширеніші порушення звуковимови; описати артикуляційні характеристики приголосних української мови; проаналізувати наявні в логопедичній літературі описи артикуляційних особливостей приголосних і з’ясувати, які помилки є найпоширенішими в них.
Для розв’язання поставлених завдань і мети дослідження застосовано такі методи: загальнонаукові – описовий, зіставний, узагальнення; спеціальний – експериментально-фонетичний (прийоми палатографування і рентгенографування).
У роботі зафіксовано нормативні артикуляційні особливості українських консонантів, що дало змогу сформувати правильні критерії до аналізу описів артикуляцій в логопедичному контексті. На основі проведеного огляду логопедичних джерел зроблено висновки щодо помилок, які допускаються під час опису артикуляційних особливостей приголосних.