КОЛІЗІЙНИЙ ВУЛКАНІЗМ КАВКАЗЬКОГО СЕКТОРУ АЛЬПІЙСЬКОГО СКЛАДЧАСТОГО ПОЯСУ

Koronovsky, Н., Короновський, Н., Дьоміна, Л. (2014). COLLISIONAL VOLCANISM OF CAUCASIAN SECTOR IN ALPINE FOLDED BELT. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 3(66), 10–15. https://doi.org/10.17721/1728-2713.66.02

Прояв субаерального вулканізму в межах кавказького сегменту Альпійського складчастого поясу відбувався в умовах загального субмеридіонального стиснення, яке продовжується і насьогодні. Усталений до пізнього міоцену колізійний режим, який змінив процеси субдукції, зумовив складну схему полів напружень, провідну роль в якому відігравали зсувні зони ПдЗ, ПдС, субширотного простягання і насуви загальнокавказького орієнтування. Із зонами субмеридіонального стиснення спряжені ділянки призсувних розтягів. Прояви вулканізму на поверхні повсюдно пов'язані із обстановками локального, місцевого розтягу, який в свою чергу контролюється регіональним полем субмеридіонального стиснення. Колізійні вулканіти, що відносяться, в цілому, до вапнисто-лужної серії, характеризуються геохімічними рисами, властивими з одного боку породам субдукційних зон, а з іншого – континентальним рифтам. За співвідношенням оксидів Si, K, Mg і Тi на потрійних діаграмах, поля власне колізійних вулканітів розташовуються між полями вулканітів субдукційних зон і континентальних рифтів. Вулканіти-індикатори колізійного процесу характеризуються рядом типових рис: 1) Відсутністю або слабким проявом процесів кристалізаційної диференціації; 2) Антидромною спрямованістю вивержень (зменшення кременекислотності та підвищення лужності); 3) Різким збагаченням більше основних порід (бідних SiO2) некогерентними елементами і легкими рідкісноземельними; 4) Невеликими глибинами генерації базальтових магм; 5) Різкою латеральною неоднорідністю хімічного складу вулканітів. У напрямку на південь зростає толеїтова тенденція в хімізмі порід, а геодинамічна обстановка еволюціонує в бік континентального рифтогенезу. Причиною зазначеної неоднорідності є розходження в механізмі плавлення, де головну роль відіграють процеси ліквації, метасоматичні процеси, характер субстрату (при зміщенні вогнищ магматизму утягувалися гетерогенні, переважно корові, субстрати різного складу), зміни режиму загального тиску на розплави і температури при їх русі до поверхні. Розплави андезит-дацитового складу в процесі еволюції зазнають розігрів (від 750-850°С до 1150°С) і підвищення внутрішнього тиску (від 0,6-0,8 ГПа до 1,5 ГПа). У порівнянні з базальтами інших геодинамічних обстановок базальти Кавказу істотно збагачені Zr, що дозволяє доповнити загальновідомі діагностичні дискримінаційні діаграми Zr-Ti, Zr-Y, Zr-Ti-Y полями для вулканітів, що утворилися при процесах континентальної колізії. Відмінність колізійних вулканітів Кавказу від "надсубдукціонних" порід острівних дуг проявляється у загальному зниженні вмісту легких рідкісноземельних елементів і ступеню їх диференційованості від основних порід до кислих.