КОЛІЗІЙНИЙ ВУЛКАНІЗМ КАВКАЗЬКОГО СЕКТОРУ АЛЬПІЙСЬКОГО СКЛАДЧАСТОГО ПОЯСУ
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2014
Автор(и) :
Koronovsky, Н.
Короновський, Н.
Дьоміна, Л.
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Том :
3
Випуск :
66
ISSN :
1728-2713
Початкова сторінка :
10
Кінцева сторінка :
15
Цитування :
[APA 7] Koronovsky, Н., Короновський, Н., & Дьоміна, Л. (2014). КОЛІЗІЙНИЙ ВУЛКАНІЗМ КАВКАЗЬКОГО СЕКТОРУ АЛЬПІЙСЬКОГО СКЛАДЧАСТОГО ПОЯСУ. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 3(66), 10–15. https://doi.org/10.17721/1728-2713.66.02
[ДСТУ] Koronovsky Н., Короновський Н., Дьоміна Л. КОЛІЗІЙНИЙ ВУЛКАНІЗМ КАВКАЗЬКОГО СЕКТОРУ АЛЬПІЙСЬКОГО СКЛАДЧАСТОГО ПОЯСУ. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія. 2014. Т. 3, № 66. С. 10—15. DOI: 10.17721/1728-2713.66.02 (дата звернення: 25.07.2026).
Прояв субаерального вулканізму в межах кавказького сегменту Альпійського складчастого поясу відбувався в умовах загального субмеридіонального стиснення, яке продовжується і насьогодні. Усталений до пізнього міоцену колізійний режим, який змінив процеси субдукції, зумовив складну схему полів напружень, провідну роль в якому відігравали зсувні зони ПдЗ, ПдС, субширотного простягання і насуви загальнокавказького орієнтування. Із зонами субмеридіонального стиснення спряжені ділянки призсувних розтягів. Прояви вулканізму на поверхні повсюдно пов'язані із обстановками локального, місцевого розтягу, який в свою чергу контролюється регіональним полем субмеридіонального стиснення. Колізійні вулканіти, що відносяться, в цілому, до вапнисто-лужної серії, характеризуються геохімічними рисами, властивими з одного боку породам субдукційних зон, а з іншого – континентальним рифтам. За співвідношенням оксидів Si, K, Mg і Тi на потрійних діаграмах, поля власне колізійних вулканітів розташовуються між полями вулканітів субдукційних зон і континентальних рифтів. Вулканіти-індикатори колізійного процесу характеризуються рядом типових рис: 1) Відсутністю або слабким проявом процесів кристалізаційної диференціації; 2) Антидромною спрямованістю вивержень (зменшення кременекислотності та підвищення лужності); 3) Різким збагаченням більше основних порід (бідних SiO2) некогерентними елементами і легкими рідкісноземельними; 4) Невеликими глибинами генерації базальтових магм; 5) Різкою латеральною неоднорідністю хімічного складу вулканітів. У напрямку на південь зростає толеїтова тенденція в хімізмі порід, а геодинамічна обстановка еволюціонує в бік континентального рифтогенезу. Причиною зазначеної неоднорідності є розходження в механізмі плавлення, де головну роль відіграють процеси ліквації, метасоматичні процеси, характер субстрату (при зміщенні вогнищ магматизму утягувалися гетерогенні, переважно корові, субстрати різного складу), зміни режиму загального тиску на розплави і температури при їх русі до поверхні. Розплави андезит-дацитового складу в процесі еволюції зазнають розігрів (від 750-850°С до 1150°С) і підвищення внутрішнього тиску (від 0,6-0,8 ГПа до 1,5 ГПа). У порівнянні з базальтами інших геодинамічних обстановок базальти Кавказу істотно збагачені Zr, що дозволяє доповнити загальновідомі діагностичні дискримінаційні діаграми Zr-Ti, Zr-Y, Zr-Ti-Y полями для вулканітів, що утворилися при процесах континентальної колізії. Відмінність колізійних вулканітів Кавказу від "надсубдукціонних" порід острівних дуг проявляється у загальному зниженні вмісту легких рідкісноземельних елементів і ступеню їх диференційованості від основних порід до кислих.
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
787.34 KB
Контрольна сума :
(MD5):794bd05c660890d282b7c646a67d6d8a
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International