ТРАНСФОРМАЦІЯ КОНЦЕПЦІЇ ІНТЕРМАРІУМУ В ГЕОПОЛІТИЧНИХ СТРАТЕГІЯХ БАЛТО-ЧОРНОМОРСЬКОГО РЕГІОНУ (XVI–XXI СТОЛІТТЯ)

Лепська, Н., Lepska, N., Надобко, О. (2025). TRANSFORMATION OF THE INTERMARIUM CONCEPT IN THE GEOPOLITICAL STRATEGIES OF THE BALTIC-BLACK SEA REGION (XVI-XXI CENTURIES). Аctual Problems of International Relations, 1(163), 4–13. https://doi.org/10.17721/apmv.2025.163.1.4-13

Анотація. Стаття присвячена аналізу трансформації концепції Інтермаріуму в геополітичних стратегіях Балто-Чорноморського регіону від XVI до XXI століття. Досліджується історичний розвиток цієї концепції, її адаптація до сучасних геополітичних умов та її потенційний вплив на майбутнє регіональної співпраці. З огляду на те, що більшість країн Центральної та Східної Європи знаходяться між двома потужними блоками – Європейським Союзом і НАТО з одного боку та Росією з іншого – розглядається необхідність формування власних стратегій регіонального розвитку.
Актуальність дослідження зумовлена загостренням безпекових викликів та необхідністю пошуку ефективних механізмів міждержавної взаємодії. Концепція Інтермаріуму передбачає створення геополітичного союзу країн Балтійського, Чорного та Адріатичного морів, що дозволить посилити регіональну безпеку, сприяти економічному зростанню та зміцненню політичної стабільності. Аналізуються різні історичні моделі Інтермаріуму, його реалізація в різні періоди історії та сучасні перспективи в умовах зростаючої військової загрози з боку Росії.
У статті виділено п’ять ключових етапів розвитку концепції Інтермаріуму: її зародження у XVI–XVII століттях, міжвоєнний період 1918–1939 років, період Холодної війни (1945–1991), пострадянський етап (1991–2004) та сучасний період (2004–2021). Особлива увага приділяється сучасному етапу розвитку концепції, зокрема ініціативам, пов’язаним із Триморською ініціативою, яка є реальним механізмом співпраці держав регіону.
У результаті дослідження зроблено висновок, що концепція Інтермаріуму є не лише історичним феноменом, а й дієвим інструментом забезпечення регіональної безпеки. Вона пройшла довгий шлях від військового союзу до економічної, політичної та культурної співпраці, а нині знову набуває актуальності у вигляді можливого оборонного альянсу. Особливу увагу приділено ролі України у цьому процесі та її стратегічним інтересам у розвитку регіональної співпраці.