Політико-географічна типологія інституційної стійкості та ризиків крихкості держав Африки у системі геостратегічних пріоритетів України
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2026
Автор(и) :
Іваненко, Дмитро
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Випуск :
1/2
ISSN :
1728-2721
Початкова сторінка :
79
Кінцева сторінка :
85
Цитування :
[APA 7] Іваненко, Д. (2026). Політико-географічна типологія інституційної стійкості та ризиків крихкості держав Африки у системі геостратегічних пріоритетів України. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Географія, (1/2), 79–85. https://doi.org/10.17721/1728-2721.2026.97.5
[ДСТУ] Іваненко Д. Політико-географічна типологія інституційної стійкості та ризиків крихкості держав Африки у системі геостратегічних пріоритетів України. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Географія. 2026. Вип. 1/2. С. 79—85. DOI: 10.17721/1728-2721.2026.97.5
Вступ. Із 2022 р. Україна активно розширює свою присутність на африканському континенті. Із розбудовою партнерських відносин зростає потреба у глибшому розумінні внутрішньої неоднорідності африканських держав, адже формальна суверенність держави «де-юре» не завжди відповідає реальному рівню їхньої спроможності до ефективного врядування та контролю над власною територією. За таких умов інституційний аналіз дає змогу більш комплексно оцінити можливості та ризики взаємодії, виявляючи додаткові вагомі фактори при розбудові відносин України з державами Африки.
Мета дослідження – здійснити політико-географічну типологізацію держав Африки за показниками якості державного врядування й ризиків крихкості та сформулювати рекомендації щодо геостратегічних пріоритетів України на основі окресленої типології.
Методи. У дослідженні застосовано інституційний підхід, а також методи порівняльного, багатовимірного та перехресного аналізу. У ході кластеризації використано метод головних компонентів (PCA) та кластерний аналіз за методом k-means з оцінкою якості кластеризації за допомогою silhouette score. Емпіричною базою дослідження слугують Індикатори управління у світі (Worldwide Governance Indicators) та Індекс крихкої держави (Fragile State Index). Виділені в ході аналізу групи країн проінтерпретовано з позицій політико-географічного та інституційного аналізу.
Результати. Виявлено суттєву неоднорідність африканських держав за показниками якості державного врядування. На основі кластерного аналізу виділено чотири типи країн, що відрізняються рівнем інституційної стійкості, політичної стабільності та глибиною прояву ризиків крихкості. Виділено дві основні компоненти за PCA: головна компонента, що відображає загальний рівень якості врядування, та друга компонента, що фіксує відносну відмінність між політичною стабільністю та інституційною ефективністю. Перехресний аналіз із Fragile States Index підтвердив взаємозв'язок між зниженням якості державного врядування та зростанням крихкості держав. На основі отриманих результатів сформульовано рекомендації щодо використання типології як аналітичного інструменту для оцінки партнерського середовища африканських держав у контексті зовнішньополітичних пріоритетів України.
Наукова новизна дослідження полягає у поєднанні інституційного підходу та методу багатовимірного статистичного аналізу з метою політико-географічної типологізації держав Африки. Було проведено комплексне зіставлення рівнів державного врядування, інституційної стійкості та крихкості країн. На основі отриманих результатів сформульовано рекомендації з урахуванням як інституційних особливостей африканських держав, так і поточного рівня й формату взаємодії України з цими державами.
Висновки: Отримані результати поглиблюють політико-географічне розуміння внутрішньої неоднорідності африканського регіону, оскільки дають змогу перейти від узагальненого сприйняття Африки до аналізу інституційних профілів конкретних держав. Запропонована типологія має прикладне значення для зовнішньої політики України, оскільки дозволяє диференційовано оцінювати потенційних партнерів в Африці з урахуванням їхньої інституційної спроможності, стабільності та ризиків взаємодії.
Результати дослідження можуть бути використані при плануванні пріоритетності дипломатичної, економічної та безпекової взаємодії України з різними групами африканських країн.
Мета дослідження – здійснити політико-географічну типологізацію держав Африки за показниками якості державного врядування й ризиків крихкості та сформулювати рекомендації щодо геостратегічних пріоритетів України на основі окресленої типології.
Методи. У дослідженні застосовано інституційний підхід, а також методи порівняльного, багатовимірного та перехресного аналізу. У ході кластеризації використано метод головних компонентів (PCA) та кластерний аналіз за методом k-means з оцінкою якості кластеризації за допомогою silhouette score. Емпіричною базою дослідження слугують Індикатори управління у світі (Worldwide Governance Indicators) та Індекс крихкої держави (Fragile State Index). Виділені в ході аналізу групи країн проінтерпретовано з позицій політико-географічного та інституційного аналізу.
Результати. Виявлено суттєву неоднорідність африканських держав за показниками якості державного врядування. На основі кластерного аналізу виділено чотири типи країн, що відрізняються рівнем інституційної стійкості, політичної стабільності та глибиною прояву ризиків крихкості. Виділено дві основні компоненти за PCA: головна компонента, що відображає загальний рівень якості врядування, та друга компонента, що фіксує відносну відмінність між політичною стабільністю та інституційною ефективністю. Перехресний аналіз із Fragile States Index підтвердив взаємозв'язок між зниженням якості державного врядування та зростанням крихкості держав. На основі отриманих результатів сформульовано рекомендації щодо використання типології як аналітичного інструменту для оцінки партнерського середовища африканських держав у контексті зовнішньополітичних пріоритетів України.
Наукова новизна дослідження полягає у поєднанні інституційного підходу та методу багатовимірного статистичного аналізу з метою політико-географічної типологізації держав Африки. Було проведено комплексне зіставлення рівнів державного врядування, інституційної стійкості та крихкості країн. На основі отриманих результатів сформульовано рекомендації з урахуванням як інституційних особливостей африканських держав, так і поточного рівня й формату взаємодії України з цими державами.
Висновки: Отримані результати поглиблюють політико-географічне розуміння внутрішньої неоднорідності африканського регіону, оскільки дають змогу перейти від узагальненого сприйняття Африки до аналізу інституційних профілів конкретних держав. Запропонована типологія має прикладне значення для зовнішньої політики України, оскільки дозволяє диференційовано оцінювати потенційних партнерів в Африці з урахуванням їхньої інституційної спроможності, стабільності та ризиків взаємодії.
Результати дослідження можуть бути використані при плануванні пріоритетності дипломатичної, економічної та безпекової взаємодії України з різними групами африканських країн.
Ключові слова :
African states Political and geographical typology Institutional approach Public governance Worldwide Governance Indicators State fragility Cluster analysis Geostrategic priorities of Ukraine Держави Африки Політико-географічна типологія Інституційний підхід Державне врядування Worldwide Governance Indicators Крихкість держав Кластерний аналіз Геостратегічні пріоритети України
Галузі знань та спеціальності :
C6 Географія та регіональні студії
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
616.32 KB
Контрольна сума :
(MD5):c2d374b19fdba81953ac554c4ca291b8
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International