Ізоморфні та аломорфні риси у системі дієслова минулого часу у сучасних іспанській, французькій та українській мовах: порівняльний аспект
Тип публікації :
Бакалаврська робота
Дата випуску :
2026
Автор(и) :
Ястребова, Маргарита Олександрівна
Науковий(і) керівник(и)/редактор(и) :
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Цитування :
[APA 7] Ястребова, М. О. (2026). Ізоморфні та аломорфні риси у системі дієслова минулого часу у сучасних іспанській, французькій та українській мовах: порівняльний аспект [Бакалаврська робота, Київський національний університет імені Тараса Шевченка]. eKNUTSHIR. https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/27156
[ДСТУ] Ястребова М. О. Ізоморфні та аломорфні риси у системі дієслова минулого часу у сучасних іспанській, французькій та українській мовах: порівняльний аспект : кваліфікаційна робота бакалавра : 035 Філологія / наук. кер. Н. М. Корбозерова. Київ, 2026. 49 с. URL: https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/27156 (дата звернення: 25.07.2026).
У цій бакалаврській роботі було здійснено зіставний аналіз функціонування дієслівних часів у французькій, іспанській та українській мовах на матеріалі художнього тексту та його перекладів. Актуальність теми дослідження полягає в необхідності глибшого розуміння способів вираження темпоральності в різних мовах, а також у дослідженні особливостей перекладу часових форм, що є важливим для контрастивної лінгвістики та перекладознавства. Особливу увагу приділено виявленню ізоморфних та аломорфних рис у функціонуванні минулих часів у мовах різних типів - романських і слов’янських.
Об’єктом дослідження є дієслівні часові форми у французькій, іспанській та українській мовах, а предметом - їх функціональні особливості та перекладацькі відповідники у зіставному аспекті. Метою роботи є аналіз уживання форм минулого часу у трьох мовах, визначення їхніх спільних та відмінних рис, а також дослідження особливостей їх передачі в перекладі.
Для досягнення поставленої мети було виконано такі завдання: охарактеризовано категорію часу як граматичну категорію; проаналізовано систему минулих часів у французькій, іспанській та українській мовах;
досліджено функціонування часових форм у тексті оригіналу; визначено способи їх перекладу українською та іспанською мовами; виявлено випадки ізоморфізму та аломорфізму у функціонуванні часових форм; встановлено найчастотніші часові форми та їх функції в тексті.
У процесі дослідження було використано описовий, зіставний, контекстуальний та перекладознавчий методи, а також методи систематизації та узагальнення результатів.
У результаті дослідження встановлено, що французька та іспанська мови демонструють значну подібність у системі минулих часів та способах їх функціонування, зокрема у розмежуванні завершених і незавершених дій.
Водночас українська мова виявляє суттєві відмінності, оскільки значною мірою передає ці значення за допомогою категорії виду дієслова, а не розгалуженої системи часових форм. Виявлено також основні закономірності перекладу французьких часових форм українською та іспанською мовами та визначено найбільш типові відповідники між ними.
Об’єктом дослідження є дієслівні часові форми у французькій, іспанській та українській мовах, а предметом - їх функціональні особливості та перекладацькі відповідники у зіставному аспекті. Метою роботи є аналіз уживання форм минулого часу у трьох мовах, визначення їхніх спільних та відмінних рис, а також дослідження особливостей їх передачі в перекладі.
Для досягнення поставленої мети було виконано такі завдання: охарактеризовано категорію часу як граматичну категорію; проаналізовано систему минулих часів у французькій, іспанській та українській мовах;
досліджено функціонування часових форм у тексті оригіналу; визначено способи їх перекладу українською та іспанською мовами; виявлено випадки ізоморфізму та аломорфізму у функціонуванні часових форм; встановлено найчастотніші часові форми та їх функції в тексті.
У процесі дослідження було використано описовий, зіставний, контекстуальний та перекладознавчий методи, а також методи систематизації та узагальнення результатів.
У результаті дослідження встановлено, що французька та іспанська мови демонструють значну подібність у системі минулих часів та способах їх функціонування, зокрема у розмежуванні завершених і незавершених дій.
Водночас українська мова виявляє суттєві відмінності, оскільки значною мірою передає ці значення за допомогою категорії виду дієслова, а не розгалуженої системи часових форм. Виявлено також основні закономірності перекладу французьких часових форм українською та іспанською мовами та визначено найбільш типові відповідники між ними.
Галузі знань та спеціальності :
03 Гуманітарні науки::035 Філологія
Галузі науки і техніки (FOS) :
Гуманітарні науки
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
343.85 KB
Контрольна сума :
(MD5):36e790aac32b11dcf293c406b9e83da9
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International