Вербалізатори сакрального локусу з коренем -вишн- у мовній картині світу Олексія Довгого

Строкаль, О. М. (2025). Вербалізатори сакрального локусу з коренем -вишн- у мовній картині світу Олексія Довгого. Studia Linguistica, 26, 108–120. https://doi.org/10.17721/StudLing2025.26.108-120

У пропонованій статті на матеріалі поетичних текстів Олексія Довгого проаналізовано особливості вербалізації непохідними та похідними мовними одиницями з коренем -вишн- реалій сакрального локусу як компонента концептуальної картини світу ліричного героя. Зіставляючи непохідні та похідні лексеми, автор наголошує на важливій ролі словотвірних засобів під час відображення митцем реалій художнього світу – вони дозволяють більш повно, тонко і влучно репрезентувати психоемоційні особливості внутрішнього стану ліричного героя, його оцінку реалій довколишнього світу, а також особливості художньо-поетичної взаємодії авторських образів. Під час дослідження автором статті було застосовано такі методи: загальнонаукові (описовий із прийомами аналізу й синтезу, індукції і дедукції, класифікації і систематизації); спеціальні лінгвістичні (словотвірний аналіз, компонентний та контекстуальний аналіз, лінвостилістичний та лінгвопоетичний аналіз). У дослідженні представлено словотвірні моделі творення похідних одиниць, згруповано їх за словотвірними типами та встановлено кількість слововживань. Автором статті охарактеризовано роль непохідних та похідних спільнокореневих лексем у конкретних поетичних текстах як ізольовано, так і з урахуванням відповідних мовних контекстів. Особливо підкреслюється здатність розгляданих лексем вербалізувати позитивно конотовані реалії сакрального локусу, що свідчить про його оцінку ліричним героєм як однозначно терапевтичного місця сили та захисту. Автор дослідження зазначає, що похідні та непохідні лексеми з коренем -вишн- у мовній картині світу ліричного героя беруть участь в експлікації його психоемоційного стану, зображенні реалій сакрального локусу, візуалізації та репрезентації його структури.