ПРИНЦИП СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ У НАЦІОНАЛЬНІЙ СИСТЕМІ СУДОУСТРОЮ

Саленко, О. В. (2018). The principle of specialization in the national judicial system. Вісник кримінального судочинства(3), 94–101.

Головним завданням розвитку правосуддя є утвердження верховенства права в державі та забезпечення права на справедливий, компетентний судовий розгляд незалежним судом упродовж розумного строку. Ключовою проблемою судової влади в Україні була і залишається недосконала національна система судоустрою, про що свідчать численні дискусії науковців, практиків та юристів, постійні законопроектні пошуки досконалих положень законодавства як матеріального, так і процесуального права. Крім того, підтвердженням цього є майже незмінні за змістом і характером рекомендації, зауваження й критичні оцінки, які продукуються різними європейськими інститутами – Радою Європи, зокрема Європейською комісією за демократію через право, Європейським судом з прав людини, Європейським Союзом, зокрема Європейським парламентом, упродовж тривалого періоду.
Метою статті є дослідження принципу спеціалізації у межах структури національної системи судоустрою крізь призму теоретичних підходів, практичних аспектів та міжнародних стандартів у цій сфері.
Однією з гарантій справедливого правосуддя в будь-якій державі є ефективно організована система судів. Організаційними основами національної судової системи є: 1) єдність системи судоустрою; 2) побудова системи суддів загальної юрисдикції за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності. Суди в Україні спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення. Для розгляду окремих категорій справ у системі судоустрою діють вищі спеціалізовані суди. Проведення судової реформи в Україні у 2016 році свідчить про розширення спеціалізації судів і суддів та зміну системи вищих спеціалізованих судів. Відтак, актуальним є дослідження реалізації принципу спеціалізації у національній правовій системі.