Емпіричне дослідження зв'язку між управлінням та стійкістю в болгарському сільському господарстві

Bachev, H.

doi:10.17721/1728-2667.2018/198-3/1

Емпіричне дослідження зв'язку між управлінням та стійкістю в болгарському сільському господарстві

Тип публікації :

Стаття

Дата випуску :

10 червня 2018 р.

Автор(и) :

Bachev, H.

Institute of Agricultural Economics, Sofia, Bulgaria

Мова основного тексту :

Англійська

eKNUTSHIR URL :

https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/22451

DOI :

10.17721/1728-2667.2018/198-3/1

Журнал :

Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка

Випуск :

3(198)

ISSN :

1728-2667

Початкова сторінка :

6

Кінцева сторінка :

29

Цитування :

[APA 7] Bachev, H. (2018). An Empirical Study on Relations between Governance and Sustainability in Bulgarian Agriculture. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка, (3(198)), 6–29. https://doi.org/10.17721/1728-2667.2018/198-3/1

[ДСТУ] Bachev H. An Empirical Study on Relations between Governance and Sustainability in Bulgarian Agriculture. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка. 2018. no. 3(198). P. 6—29. DOI: 10.17721/1728-2667.2018/198-3/1 (date of access: 25.07.2026).

Застосовано міждисциплінарну структуру нової інституціональної економіки, визначено різні ринкові, приватні, колективні, громадські та гібридні способи управління й оцінено їхній вплив на аграрну стійкість у Болгарії. Викладено методологічну основу дослідження, визначено домінуючі режими управління в болгарських господарствах різного юридичного типу, розмір, спеціалізацію, екологічне й географічне розташування та оцінено їхній вплив на стійкість сільського господарства і його економічні, соціальні та екологічні основи. Представлено висновки для подальших досліджень, удосконалення державної політики та формування приватної управлінської стратегії. Сільськогосподарські виробники різного призначення у своїй діяльності й відносинах використовують абсолютно не схожі комбінації ефективних ринкових, приватних, колективних і гібридних способів управління. Окремі фактори і способи, які найбільше сприяють поліпшенню аграрної стійкості на сучасному етапі розвитку, – це особисті переконання та ініціативи менеджера, ресурси фермерських господарств, інноваційний потенціал, стратегії майбутніх прибутків і вигод, рівні та динаміка ринкових цін, субсидії на основі регіонів, а також і неофіційні угоди.