Інструменти накопичення приватних заощаджень фізичних осіб як об’єкт правового та державного регулювання
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2021
Автор(и) :
Важинський , В. М.
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Випуск :
1
ISSN :
413-5372
Початкова сторінка :
149
Кінцева сторінка :
155
Цитування :
[APA 7] Важинський, В. (2021). Інструменти накопичення приватних заощаджень фізичних осіб як об’єкт правового та державного регулювання. Вісник кримінального судочинства, (1), 149–155. https://doi.org/10.17721/2413-5372.2021.1-2/149-155
[ДСТУ] Важинський В. Інструменти накопичення приватних заощаджень фізичних осіб як об’єкт правового та державного регулювання. Вісник кримінального судочинства. 2021. № 1. С. 149—155. DOI: 10.17721/2413-5372.2021.1-2/149-155 (дата звернення: 26.07.2026).
Анотація. В Україні багато уваги приділяється інвестуванню в економіку, бізнес, грантові проєкти тощо. Але питанням інвестування з метою накопичення приватних заощаджень фізичних осіб (домогосподарств) приділяється незначна увага, у зв’язку з чим потужний інвестиційний ресурс заощаджень громадян використовується недостатньо. Метою статті є вивчення інструментів накопичення приватних заощаджень в Україні,виокремлення основних проблем, які сьогодні існують в правовому регулюванні цього інституту та формулювання пропозицій щодо їх усунення. Автором визначено накопичення приватних заощаджень громадян як вид інвестиційної діяльності (непряме інвестування довготермінових фінансових інвестицій), що полягає у вкладенні (переданні) посереднику грошових заощаджень з метою збереження їх цінності та примноження (отримання доходу (прибутку) від їх вкладення) для забезпечення в майбутньому достойного рівня життя. У дослідженні констатовано, що накопичення приватних заощаджень має низку відмінностей від інших способів здійснення інвестиційної діяльності, що дозволяють виділяти його як особливий об’єкт державного регулювання. Так, 1) накопичення приватних заощаджень є довготривалим актом, який зазвичай не може бути припинений в односторонньому порядку (крім надзвичайних обставин); 2) приватні заощадження здійснюються лише в грошовій формі; 3) приватні заощадження не перетворюються на інший об’єкт, коли під час інших видів інвестування вкладені кошти «перетворюються» на майнові права, об’єкт нерухомості, товар тощо; 4) метою приватних заощаджень є накопичення капіталу, а не набуття нових майнових чи інших прав, тобто приватні заощадження не перетворюються в інші форми капіталу; 5) приватні заощадження не є об’єктом вільного цивільного обороту (не відчужуються вільно на підставі цивільно-правових договорів) на відміну від інших об’єктів інвестування (нерухомості, майнових прав, цінних паперів тощо); 6) кошти інвестуються особою не напряму, а передаються як внесок (вклад) фінансовому посереднику. Тому для характеристики особи, що здійснює інвестування з метою накопичення заощаджень більш вдалим вважаємо термін вкладник, а не інвестор; 7) вкладник не може впливати на подальшу інвестиційну політику посередника щодо переданих йому коштів. Автором доведено, що наразі в Україні найбільш широко застосовуються такі інструменти накопичення приватних заощаджень: 1) вкладання коштів на депозити в банках України; 2) довгострокове накопичувальне страхування життя; 3) недержавні пенсійні фонди. У статті вказані проблеми державного регулювання і запропоновані шляхи їх вирішення, які мають активізувати використання населенням інструментів накопичення заощаджень.
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
540.65 KB
Контрольна сума :
(MD5):d8ab60fc9ca003ed718568a197847edf
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International