Гарантії прав потерпілого на досудовому розслідуванні

Дисертацію присвячено комплексному дослідженню гарантій прав потерпілого на стадії досудового розслідування, опрацюванню теоретичних і практично­орієнтованих питань, що пов’язані із забезпеченням здійснення, охорони та захисту прав потерпілого.
Здобувачем сформульовано авторські визначення понять «кримінальні процесуальні гарантії» та «гарантії прав учасників кримінального провадження», з’ясовано їх співвідношення, а також співвідношення інших суміжних понять. За предметним критерієм кримінальні процесуальні гарантії диференційовано на дві групи: 1) гарантії законності та дієвості кримінального провадження, його завдань, стадій, етапів; 2) гарантії прав, свобод, законних інтересів та обов’язків учасників кримінального провадження. У роботі визначено форму закріплення та форму вираження гарантій, встановлено їх зміст, предмет та інші сутнісні ознаки.
За результатами дослідження законодавчої дефініції поняття «потерпілий», закріпленої у частині першій статті 55 КПК України, спираючись на доктринальні та інші джерела, здобувачем пропонується істотно розширити її. Запропоновано надати статус потерпілого громадським об’єднанням, фермерським господарствам та іншим утворенням без статусу юридичної особи, можливість створення та діяльності яких прямо передбачені законом (окрім філій, представництв, структурних підрозділів юридичних осіб, трудових колективів).
З’ясовано місце гарантій прав потерпілого у системі гарантій прав учасників кримінального провадження. Досліджено роль та функціональне призначення гарантій прав потерпілого у кримінальному процесі України, визначено їх ознаки. Запропоновано власний варіант класифікації цих гарантій за відповідними критеріями. Гарантії прав потерпілого на досудовому розслідуванні (весь їх масив) поділено на дві відносно самостійні групи:
1) універсальні; 2) темпоральні.
Окреслено основні наукові підходи щодо процесуального статусу (становища) потерпілого, моменту його виникнення та співставлено їх з нормами чинного КПК України. Висловлено та аргументовано власну позицію щодо цього питання. На прикладі іноземного досвіду правового регулювання пропонується закріпити право потерпілого на відмову від свого процесуального статусу.
Досліджено коло процесуальних інтересів потерпілого, передусім на стадії досудового розслідування. Доведено необхідність виокремлення нової, віктимоспрямованої кримінально­процесуальної функції, як вираженого в законі напряму процесуальної діяльності потерпілого та його представників, з віднесенням вказаної функції до переліку основних. Підкреслюється її важливе теоретико­прикладне значення.
У розрізі забезпечення прав потерпілого на досудовому розслідуванні обстоюється позиція, згідно з якою він має посісти центральне (чільне) місце в кримінальному процесі. З урахуванням цього розроблено самостійну засаду кримінального провадження – процесуальний віктимоцентризм. Запропоновано імплементувати вказану засаду в кримінальне процесуальне законодавство України та практику його застосування.
Дисертантом сформовано якісно нову концепцію процесуального становища потерпілого та його представників у кримінальному провадженні, котра передбачає наділення їх статусом окремої, потерпілої сторони (разом із обвинуваченням та захистом). У разі системного реформування кримінального процесуального законодавства втілення цієї концепції істотно збільшить обсяг процесуальних прав потерпілого і його представників, їх гарантій.
Удосконалено існуючі теоретичні напрацювання стосовно запровадження інституту правонаступництва потерпілого. Запропоновано частково видозмінити інститут законного представництва потерпілого.
Охарактеризовано право потерпілого на участь у досудовому розслідуванні та право впливати на його хід і результати, котрі хоч і не дістають окремого (буквального) закріплення в КПК України, однак прямо випливають з його змісту та виокремлюються в науці кримінального процесу. Визначено та досліджено основні гарантії цих прав:
1. Право потерпілого на інформацію. Звернено увагу на проблему недостатньої дієвості наведеного права та запропоновано шляхи її подолання.
2. Право потерпілого на збирання та подання доказів. Одержали подальший розвиток теоретичні підходи стосовно надання потерпілому можливості самостійно залучати експертну установу, експерта або експертів для підготовки висновку на стадії досудового розслідування. За аналогією пропонується закріпити право потерпілого на залучення перекладача та спеціаліста. Підтримано запровадження в законодавство інституту запиту потерпілого, котрий би прирівнювався до адвокатського запиту. Підтримано пропозиції науковців щодо уповноваження потерпілого збирати не лише копії документів, а і їх оригінали, якщо проти цього не заперечують суб’єкти, у яких вони запитуються. Запропоновано наділити потерпілого правом безпосередньо ініціювати перед слідчим суддею допит себе, свідків, осіб, стосовно яких уповноваженим органом прийнято рішення про обмін як військовополоненого, в порядку статті 225 КПК України з метою депонування доказів.
3. Право потерпілого на участь у слідчих (розшукових) та інших процесуальних діях, його права під час проведення таких дій. Зокрема, розглянуто пред’явлення особи, речі, трупа для впізнання, слідчий експеримент та освідування. Висловлено пропозицію встановити в КПК України заборону примусового освідування потерпілого, а також внести до статті, котра регламентує його здійснення, окремі зміни.
4. Право потерпілого на оскарження рішень, дій та бездіяльності уповноважених осіб на стадії досудового розслідування. Констатовано недосконалість нормативного регулювання цього права та механізму його реалізації.
5. Право потерпілого на професійну правничу допомогу. Обґрунтовано потребу вдосконалення права потерпілого на професійну правничу допомогу (представництво), а саме надання її безоплатно, за рахунок держави, що вже неодноразово висвітлювалося вченими, однак продовжує залишатися поза увагою законодавця.
Досліджено право потерпілого на відшкодування шкоди, завданої йому кримінальним правопорушенням. Підтримано концепцію створення Державного фонду відшкодування шкоди потерпілим. Зважаючи на потребу ефективного та своєчасного поновлення порушених прав потерпілого, така шкода має бути відшкодована якнайшвидше – на досудовому розслідуванні. Запропоновано передбачити в КПК України обов’язок слідчого, прокурора забезпечити проведення психологічної експертизи з метою визначення розміру моральної шкоди, завданої потерпілому, якщо він заявив про це відповідне клопотання.
Згруповано та досліджено гарантії прав потерпілого на початковому, проміжному та завершальному (прикінцевому) етапах досудового розслідування. Одержали розвиток пропозиції щодо управнення потерпілого самостійно ініціювати перед слідчим суддею застосування окремих заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжних заходів. Разом із тим потерпілий повинен мати можливість брати активну участь у розгляді клопотань про застосування заходів забезпечення, незалежно від суб’єкта, який їх ініціював.
Підтримано підходи вчених щодо потреби проведення закритого судового засідання, якщо у ньому бере участь неповнолітній потерпілий.
Пропонується удосконалити право потерпілого на ознайомлення із обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, реєстром матеріалів досудового розслідування.
Розглянуто інші питання, пов’язані із гарантуванням прав потерпілого на досудовому розслідуванні.
За результатами системного аналізу норм чинного кримінального процесуального законодавства України, практики національних судів, кримінального процесуального законодавства іноземних держав та праць вчених розроблено пропозиції щодо внесення змін і доповнень до КПК України та інших нормативно­правових актів. Вказане має на меті розширення кола процесуальних можливостей потерпілого під час досудового розслідування, створення додаткових і вдосконалення існуючих гарантій прав цього учасника кримінального провадження, усунення законодавчих недоліків, прогалин та колізій. Сформульовано низку теоретичних висновків і положень стосовно участі потерпілого та його представників на стадії досудового розслідування, його окремих етапах, котрі виносяться на захист.

Щиголь О. В. Гарантії прав потерпілого на досудовому розслідуванні : дис. … д-ра філософії : 081 Право / Щиголь Олег Володимирович. – Київ, 2024. – 358 с.