Координаційні сполуки ураніл-іону на основі похідних 1,2,4-триазолу

Дисертаційна робота присвячена синтезу, встановленню будови та вивченню фізико-хімічних властивостей координаційних сполук ураніл-іону з похідними 3,5-дизаміщених 1,2,4-триазолів. Вперше синтезовано та охарактеризовано 24 координаційні сполуки уранілу з рядом нових органічних триазолвмісних сполук як лігандів. Встановлена молекулярна та кристалічна структура 7 комплексних та 1 органічної сполуки. Фізико-хімічні властивості отриманих сполук досліджені методами ІЧ, УФ, 1H ЯМР та 13C ЯМР-спектроскопії, мас-спектрометрї та елементного аналізу. Виявлено основні закономірності координації триазольних лігандів ураніл-іоном: три-, тетра-, пентадентатні ліганди утворюють моноядерні комплекси, за виключенням 3-гідроксиметил-1,2,4-триазолів, що схильні утворювати з ураніл-іоном біядерні комплекси; для пента- та гексадентатних лігандів характерне утворення нейтральних комплексів, що у випадку лігандів з одним кислим протоном також забезпечується депротонуванням триазольного гетероциклу; у випадку чотиритриазольних лігандів донорні атоми одного із замісників у 3-му або 5-му положенні не координуються ураніл-іоном. На основі диестеру тритриазолілдиоцтової кислоти показано можливість модифікації триазольних лігандів для отримання нових екстрагентів ураніл-іону.

Ключові слова : 1,2,4-триазол, ураніл-іон, ЯМР-спектроскопія, флуоресценція, гідроліз, екстракція.

Ващенко О. В. Координаційні сполуки ураніл-іону на основі похідних 1,2,4-триазолу : автореф. дис. ... канд. хім. наук : 02.00.01 неорганічна хімія / Ващенко Олександр Віталійович. - Київ, 2018. - 24 с.