Деонтична модальність та категорія перформативності в аспекті лінгвістики правового тексту

Скорофатова, А. (2024). Деонтична модальність та категорія перформативності в аспекті лінгвістики правового тексту. Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика, 49, 46-60. https://doi.org/10.17721/APULTP.2024.49.46-60

У статті зазначено, що проблема мовного вираження перформативності в законодавчому тексті є дискусійною, у зв'язку з чим  розглянуто мовні та позамовні показники виконавчої сили висловлювань законодавця у формі правових приписів; схарактеризовано засоби вираження деонтичної модальності в нормативно-правових актах; визначено мовні складові частини перформативності акту встановлення права за допомогою прагматичного аналізу правового тексту; описано категоріальні властивості правового висловлювання; проаналізовано текстові та позатекстові показники перформативності в контексті деонтичної модальності та директивності нормативних суджень. Серед засобів вираження деонтичної модальності в правових текстах розглянуло наказ, заборону та дозвіл в експліцитному та імпліцитному вираженні на прикладах нормативно-правових актів, зокрема Кримінального кодексу України. Перформативи на тлі інших мовленнєвих актів типологічно поділяють на вердиктиви (судові рішення, висновки, вироки), комісиви (зобов'язання, обіцянки, декларовані наміри), бехавітиви (поведінка в соціумі – вітання, вибачення, співчуття тощо), експозитиви (метамовні висловлювання), егзерцитиви (висловлювання волі). Проведене дослідження дозволило встановити, що правові тексти, які є одиницями правового дискурсу, за своїми мовними та позамовними показниками є перформативними. Правові норми, що містяться в них, встановлені традиційним чином і обов'язкові для виконання. Система цих норм існує у суспільній свідомості та створює правові відносини. У статті подано лише деякі логіко-лінгвістичні характеристики деонтичної модальності та категорії перформативності правових текстів, тому подальшої розробки потребують численні аспекти інших категорій текстів нормативно-правових актів (комунікативності, когерентності та інтертекстуальності).