Розвиток школи деліктного права в Університеті Святого Володимира – Київському національному університеті імені Тараса Шевченка
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2021
Автор(и) :
Отраднова, О. О.
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Випуск :
3(118)
ISSN :
1728-2195
Початкова сторінка :
80
Кінцева сторінка :
85
Цитування :
[APA 7] Отраднова, О. О. (2021). Розвиток школи деліктного права в Університеті Святого Володимира – Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки, (3(118)), 80–85. https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/22744
[ДСТУ] Отраднова О. О. Розвиток школи деліктного права в Університеті Святого Володимира – Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. 2021. № 3(118). С. 80—85. URL: https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/22744 (дата звернення: 25.07.2026).
Досліджено розвиток наукової школи деліктного права в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Метою дослідження є аналіз розвитку вказаної наукової школи та виявлення основних тенденцій і ключових напрямів такого розвитку.
Під час проведення дослідження використано такі методи: історико-правовий, аналізу та синтезу, філософські методи (діалектичний, герменевтичний), загальнонаукові (системний, структурно-функціональний), а також загальнологічні методи (аналізу та синтезу, індукції, дедукції й аналогії, абстрагування, узагальнення, формалізації, моделювання).
Проблематика цивільно-правових деліктів цікавила вчених наукової школи Київського університету в усі часи, хоча глибина інтересу та напрями досліджень на різних етапах історичного розвитку відрізнялися.
У період до революції 1917 р. дослідники здебільшого розглядали делікти як різновид цивільно-правових зобов'язань і винагороди за заподіяну шкоду. Бачення делікту як виду цивільно-правової, позадоговірної відповідальності в ті часи відсутнє.
Радянський період розвитку школи деліктного права Київського університету характеризувався зміною вектора дослідження. Цивільний делікт почав розглядатися здебільшого не як зобов'язання, а як відповідальність. Саме у ті часи з'явився підхід до визнання єдиною підставою деліктної відповідальності складу цивільного правопорушення.
Період незалежної України породив плеяду нових учених, науковим інтересом яких були і є цивільно-правові делікти. Сучасна доктрина стала відходити від розуміння делікту як відповідальності, повертаючись до дослідження відшкодування позадоговірної шкоди як цивільно-правового зобов'язання. Крім того, дослідники сучасного періоду дивляться на проблематику деліктів ширше – через аналіз механізму його правового регулювання.
Також сучасний період розвитку школи деліктного права Київського національного університету імені Тараса Шевченка характеризується значною увагою до нових сфер заподіяння шкоди, зокрема проблеми компенсації моральної шкоди, відшкодування шкоди, заподіяної державою у цілому та окремими державними інституціями зокрема, відшкодування шкоди, заподіяної дефектами продукції із фокусом на цифрову продукцію тощо.
Під час проведення дослідження використано такі методи: історико-правовий, аналізу та синтезу, філософські методи (діалектичний, герменевтичний), загальнонаукові (системний, структурно-функціональний), а також загальнологічні методи (аналізу та синтезу, індукції, дедукції й аналогії, абстрагування, узагальнення, формалізації, моделювання).
Проблематика цивільно-правових деліктів цікавила вчених наукової школи Київського університету в усі часи, хоча глибина інтересу та напрями досліджень на різних етапах історичного розвитку відрізнялися.
У період до революції 1917 р. дослідники здебільшого розглядали делікти як різновид цивільно-правових зобов'язань і винагороди за заподіяну шкоду. Бачення делікту як виду цивільно-правової, позадоговірної відповідальності в ті часи відсутнє.
Радянський період розвитку школи деліктного права Київського університету характеризувався зміною вектора дослідження. Цивільний делікт почав розглядатися здебільшого не як зобов'язання, а як відповідальність. Саме у ті часи з'явився підхід до визнання єдиною підставою деліктної відповідальності складу цивільного правопорушення.
Період незалежної України породив плеяду нових учених, науковим інтересом яких були і є цивільно-правові делікти. Сучасна доктрина стала відходити від розуміння делікту як відповідальності, повертаючись до дослідження відшкодування позадоговірної шкоди як цивільно-правового зобов'язання. Крім того, дослідники сучасного періоду дивляться на проблематику деліктів ширше – через аналіз механізму його правового регулювання.
Також сучасний період розвитку школи деліктного права Київського національного університету імені Тараса Шевченка характеризується значною увагою до нових сфер заподіяння шкоди, зокрема проблеми компенсації моральної шкоди, відшкодування шкоди, заподіяної державою у цілому та окремими державними інституціями зокрема, відшкодування шкоди, заподіяної дефектами продукції із фокусом на цифрову продукцію тощо.
Галузі знань та спеціальності :
08 Право
Галузі науки і техніки (FOS) :
Право
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
340.54 KB
Контрольна сума :
(MD5):31110150708adc0d3700ca5c89931280
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International