Роль Чорногірського географічного стаціонару у формуванні геопросторових компетентностей та профорієнтації школярів

Лаврук М. М., Мельник А. В. Роль Чорногірського географічного стаціонару у формуванні геопросторових компетентностей та профорієнтації школярів. Фізична географія та геоморфологія. 2017. Вип. 3 (87). С. 152-171.

Розглянуто питання використання Чорногірського географічного стаціонару, навчально-дослідницької бази Львівського національного університету імені Івана Франка, для практичного формування геопрострових компетентностей учнів. Опираючись на результати наукових досліджень виконаних на базі стаціонару, розроблено маршрут ландшафтно-пізнавальної стежки на гору Говерла, як комплексний навчально-виховний засіб для формування у школярів системи ландшафтних та ландшафтно-екологічних поглядів і цінностей, ключових предметних компетенцій з географії, як засіб проведення профорієнтації на допрофільній та профільній стадії навчання учнів. На підставі комплексних ландшафтний досліджень північно-східного сектору ландшафту Чорногора та укладених ландшафтних карт, вперше запропоновано навчально-методичну інтерпретацію найбільш популярного серед українських школярів туристично-екскурсійного маршруту на найвищу вершину України – г. Говерла у якості ландшафтно-пізнавальної стежки, яка демонструє природні територіальні комплекси різних рангів, розкриваючи цілісність природи через взаємодію її компонентів. Дано визначення суті, мети, завдань і характеру ландшафтно-пізнавальної стежки.. Розроблена авторами стежка проходить через шість ландшафтних висотних місцевостей, що своєю чергою складаються із низки ландшафтних стрій. Маршрут передбачає зупинки у кожній висотній місцевості для з'ясування: 1) назви місцевості; 2) природних компонентів, що формують її вертикальну структуру; 4) морфологічної структури висотної місцевості (набору типових природних територіальних комплексів нижчого рангу – ландшафтних стрій, урочищ і фацій), які утворюють її горизонтальну структуру); 5) антропогенного впливу на природні комплекси; 3) фізико-географічних явищ і процесів; 6) особливостей перцепції та естетичної цінності. Наголошується на доцільності застосування на пізнавальній стежці прийомів когнітивного оцінювання привабливості гірських природних територіальних комплексів, викликання стану їх переживання через сприйняття простору органами чуттів, як умови формування в школярів естетичного смаку та екологічної культури. Як дидактичний засіб ландшафтно-пізнавальна стежка передбачає комплексне сприйняття природи на маршруті, розвиток перцепційних задатків школярів, формування естетичних цінностей, реалізацію таких наскрізних змістових ліній шкільної географії як «Екологічна безпека та сталий розвиток», «Здоров’я і безпека», «Громадянська відповідальність».