Параметри
Міжнародні стандарти доступу до правосуддя у кримінальному процесі
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2020
Автор(и) :
Шибіко, В.
Данкевич, М.
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Випуск :
1
ISSN :
413-5372
Початкова сторінка :
86
Кінцева сторінка :
101
Цитування :
Шибіко, В., Данкевич, М. (2020). International standards for access to justice in criminal proceedings. Вісник кримінального судочинства(1), 86–101. https://doi.org/10.17721/2413-5372.2020.1-2/86-101
Однією із фундаментальних передумов становлення у державі судової влади як повноцінного та самодостатнього механізму захисту прав і свобод людини, зокрема у кримінальному процесі, є доступність правосуддя. Уже понад півстоліття проблема забезпечення права на доступ до правосуддя під час кримінального провадження не обмежується окремою державою, а привертає увагу міжнародного співтовариства, що дає всі підстави говорити про інтернаціоналізацію відповідних стандартів у галузі кримінальної юстиції.
З оглядну на наведене метою цієї статті є аналіз універсальних та регіональних міжнародно-правових актів, у яких закріплено стандарти доступу до правосуддя у кримінальному процесі, а також відповідної практики Європейського суду з прав людини для їх осмислення, подальшого втілення в національну практику та привертання уваги до окремих проблемних питань забезпечення їх реалізації в Україні.
Перед безпосереднім аналізом міжнародно-правових актів, у яких закріплено стандарти доступу до правосуддя у кримінальному процесі, у статті стисло окреслено історичні передумови, що сприяли активному дослідженню проблемних питань у цій сфері. Також зазначено найбільш прийнятне в юридичній доктрині визначення поняття «міжнародні стандарти».
У статті проаналізовано міжнародно-правові акти загального та регіонального значення, положення яких закріплюють гарантії доступу до правосуддя у кримінальному процесі, що мають відповідно обов’язковий та рекомендаційний характер щодо України. Особливу увагу приділено рішенням Європейського суду з прав людини, в яких було розкрито суть права на доступ до правосуддя, а також рішенням, якими Судом було констатовано порушення цього права національними судами держав-учасниць Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За наслідками здійсненого дослідження у статті наголошується, що незважаючи на те, що конкретних положень стосовно того, як має бути організована система органів кримінальної юстиції у тій чи іншій країні для забезпечення доступу до правосуддя, міжнародно-правові акти не містять, закріплені в них стандарти є вихідними положеннями, з огляду на які має будуватися доступна для кожної людини система правосуддя. Беручи до уваги наведене, окреслено дві групи міжнародних стандартів: організаційні та правові, рівень забезпечення реалізації державою яких можна розглядати як індикатор реальності доступу до правосуддя у конкретній країні, зокрема в Україні.
З оглядну на наведене метою цієї статті є аналіз універсальних та регіональних міжнародно-правових актів, у яких закріплено стандарти доступу до правосуддя у кримінальному процесі, а також відповідної практики Європейського суду з прав людини для їх осмислення, подальшого втілення в національну практику та привертання уваги до окремих проблемних питань забезпечення їх реалізації в Україні.
Перед безпосереднім аналізом міжнародно-правових актів, у яких закріплено стандарти доступу до правосуддя у кримінальному процесі, у статті стисло окреслено історичні передумови, що сприяли активному дослідженню проблемних питань у цій сфері. Також зазначено найбільш прийнятне в юридичній доктрині визначення поняття «міжнародні стандарти».
У статті проаналізовано міжнародно-правові акти загального та регіонального значення, положення яких закріплюють гарантії доступу до правосуддя у кримінальному процесі, що мають відповідно обов’язковий та рекомендаційний характер щодо України. Особливу увагу приділено рішенням Європейського суду з прав людини, в яких було розкрито суть права на доступ до правосуддя, а також рішенням, якими Судом було констатовано порушення цього права національними судами держав-учасниць Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За наслідками здійсненого дослідження у статті наголошується, що незважаючи на те, що конкретних положень стосовно того, як має бути організована система органів кримінальної юстиції у тій чи іншій країні для забезпечення доступу до правосуддя, міжнародно-правові акти не містять, закріплені в них стандарти є вихідними положеннями, з огляду на які має будуватися доступна для кожної людини система правосуддя. Беручи до уваги наведене, окреслено дві групи міжнародних стандартів: організаційні та правові, рівень забезпечення реалізації державою яких можна розглядати як індикатор реальності доступу до правосуддя у конкретній країні, зокрема в Україні.
Тип зібрання :
Publication
Файл(и) :
Ескіз недоступний
Формат
Adobe PDF
Розмір :
717.22 KB
Контрольна сума:
(MD5):860387186cebe30167744cfad2f96c4c
Ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons CC BY
10.17721/2413-5372.2020.1-2/86-101