Особливості українського перекладу 469-ї вака з японської антології "Кокінвакашю" (за результатами наукової конференції "Поезія вака у світі")
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2022
Автор(и) :
ЦУЧІДА, К.
АНДРІАНОВ (переклад статті українською), Д.
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Том :
1
Випуск :
28
ISSN :
2786-5983
Початкова сторінка :
38
Кінцева сторінка :
42
Цитування :
[APA 7] ЦУЧІДА, К., & АНДРІАНОВ (переклад статті українською), Д. (2022). Особливості українського перекладу 469-ї вака з японської антології "Кокінвакашю" (за результатами наукової конференції "Поезія вака у світі"). Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Східні мови та літератури, 1(28), 38–42. https://doi.org/10.17721/1728-242X.2022.28.38-42
[ДСТУ] ЦУЧІДА К., АНДРІАНОВ (переклад статті українською) Д. Особливості українського перекладу 469-ї вака з японської антології "Кокінвакашю" (за результатами наукової конференції "Поезія вака у світі"). Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Східні мови та літератури. 2022. Т. 1, № 28. С. 38—42. DOI: 10.17721/1728-242X.2022.28.38-42 (дата звернення: 25.07.2026).
За результатами онлайн-наукової конференції "Поезія вака у світі: сприйняття та трансформація японської культури на матеріалі перекладів різними мовами" здійснено аналіз українського перекладу 469-го вірша-вака з поетичної антології "Кокінвакашю" ("Збірка старих і нових японських пісень"), виконаного І. П. Бондаренком. Саме цей переклад є предметом представленого дослідження. Поставленої мети, яка полягала в розкритті особливостей української версії зазначеного вірша, було досягнуто завдяки її зіставленню з перекладами китайською, англійською, французькою, німецькою, угорською, італійською та іспанською мовами. Вдалося з'ясувати, що український переклад вірша-вака № 469 з антології "Кокінвакашю" характеризується загальними рисами, які притаманні багатьом перекладам європейськими мовами. Зокрема, у перекладі українською мовою, як і в інших перекладах, силабічна структура оригіналу (вірш-вака складається з 5-7-5-7-7 складів) не збереглася, а самі ці переклади записані у п'ять рядків. До таких спільних рис відносимо й лексико-семантичні трансформації, зумовлені труднощами передачі японських реалій європейськими мовами. Наприклад, такі назви з оригінального твору, як "хототоґісу" та "аяме", в багатьох різномовних перекладних версіях, серед яких і досліджувана українська, відтворені за допомогою слів "зозуля" та "півники" відповідно, замість їхніх точних аналогів – "мала зозуля" і "лепеха звичайна". Водночас є іншомовні версії з дотриманням оригінального чергування складів і точним перекладом згаданих назв-реалій. Разом зі спільними рисами виявлено й такі, що роблять переклад 469-го вірша-вака українською мовою унікальним. Серед них – відтворення оригінального "сацукі" (п'ятий місяць за старим календарем і приблизно червень за сучасним) як пори буяння трав через українське "травень" (п'ятий місяць за сучасним календарем) як "місяця трав", а також поєднання першої і другої частин вірша емоційним зв'язком.
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
538.22 KB
Контрольна сума :
(MD5):2f25b8b41da5ce337e39f7ebf9b1b591
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International